Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

рахуба

Рахуба, -би, ж. 1) Счетъ, отчеть, разсчетъ. Як ударив в губу, то й розбив всю рахубу. Ном. № 5813. Скільки всіх зорь, цьому ще ніхто рахуби не склав. Ком. І. 49. Рахуби не дам. а) не могу счесть, б) ничего не могу подѣлать. Ном. № 6666. 2) Разсчетъ, соображеніе. Не прийдеться рахуба до чуба. Ном. 3) Возня, хлопоты. Буде ще з ним рахуба. Оце рахуба!
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 7.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РАХУБА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РАХУБА"
Білогривець, -вця, м. 1) Конь съ бѣлой гривой. 2) Птица Turdus torquatus, дроздъ ошейниковый. Вх. Пч. II. 15.
Зба́ва, -ви, ж. Порча. Ум. зба́вка.
Миротво́рниця, -ці, ж. Примирительница, носительница мира. Світи, поки вселенну осияє світило миротворниці-науки. К. ЦН. 185.
Намахлюва́ти, -лю́ю, -єш, гл. Сдѣлать что-нибудь дурно.
Підпити Cм. підпивати.
Почаклувати, -лую, -єш, гл. Поколдовать.
Рождатися, -даюся, -єшся, гл. = Рожатися.
Скороспішний, -а, -е. Торопливый.
Столярський, -а, -е. Столярскій, столярный.
Фу́жела, -ли, ж. = Фи́скавка. Вх. Зн. 75.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова РАХУБА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.