Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

ратушний

Ратушний, -а, -е. 1) Относящійся къ ратушѣ. 2) Членъ городскаго или сельскаго управленія. Харьк.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 7.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РАТУШНИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РАТУШНИЙ"
Брехач, -ча, м. = брехун. Стор. МПр. 170. Во Студенім добрі люде, лиш брехачів много. Гол. II. 418.
Индор, -ра, м. = индик. Вх. Лем. 421.
Луба́рь, -ря, м. Выдѣлывающій короба для рѣшетъ. Радом. у.
Милі́н, -на, м. Рукоятка у ручной мельницы. Н. Вол. у.
Мі́ттюнар. = миттю.
Нудно нар. 1) Скучно; томительно. Нудно без роботи. МВ. (О. 1862. III. 40). Так мені, дівчинонько, да без тебе нудно. Н. п. 2) Приторно. 3) Тошно.
Пісяти, -сяю, -єш, гл. Дѣтск. Мочиться.
Прогон, -ну, м. см. прогін.
Тупоходий, -а, -е. О лошади: имѣющій медленный шагъ. Кінь тупоходий. Волч. у.
Штирхайло, -ла, с. Penis. Лебед. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова РАТУШНИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.