Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

ратушний

Ратушний, -а, -е. 1) Относящійся къ ратушѣ. 2) Членъ городскаго или сельскаго управленія. Харьк.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 7.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РАТУШНИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РАТУШНИЙ"
Витхнутися, -нуся, -нешся, гл. = витхатися.
Грязо́та, -ти, ж. Грязь. Вилила свекруха додолу та наробила грязоти. Чуб. V. 692.
Жа́йвороня́чий, -а, -е. = жайворінячий.
Подомуровувати, -вую, -єш, гл. Докончить кладку каменныхъ стѣнъ, зданій (во множествѣ).
Поначіплювати, -люю, -єш, гл. Нацѣпить (во множествѣ). Ти тільки придивись, чого вони поначіплювали на себе. Левиц. Пов. 143. Поначіплювано густо струни золотії. К. МБ. 141.
Порозводитися, -димося, -дитеся, гл. То-же, что и розвестися, но во множествѣ.
Розідрати, -деру, -реш, гл. = роздерти.
Сором'яжливо, сором'яжно, сором'язливо, нар. = соромливо.
Стримувати, -мую, -єш, сов. в. стрима́ти, -ма́ю, -єш, гл. Удерживать, удержать.
Хоружий, -жого и пр = хорунжий и пр.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова РАТУШНИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.