Запровто́рити, -рю, -риш, гл. = запроторити. Нехай куди запровторить так, щоб тільки миші та пацюки про те знали. Гул. Арт.
Копень, -пені, ж. Ледяная сосулька.
Лупи́тися, -плю́ся, -пишся, гл. 1) Спадать (о корѣ), лупиться (о кожѣ), шелушиться. Лупляться ноги, що все в воді. 2) Выходить изъ яйца (о птенцахъ).
Невістний, -а, -е. Неизвѣстный. Він слухав і одмовляв, наче б так про кого говорилося невістного, невідомого.
Озлість, -лости, ж. Досада, злость. Кульбашного взяла озлість. Піддружний з озлістю сказав.
Окошитися, -шуся, -шишся, гл. 1) Сдѣлать остановку, стать лагеремъ, стать на стоянку, поселиться. Та й ми, каже, йшли (степом) та тут окошилися; зоставайтесь і ви тут з нами, будемо жити. 2) — на кому. Отразиться на комъ, пасть на кого. Поли б на йому усе зле окотилось. Хто виноват, а на мені окотилось.
Побуджати, -джа́ю, -єш, сов. в. побудити, -джу, -диш, гл. Будить, разбудить (многихъ). Уставає Василева мати, усю свою челядь побуджає. Побудив усіх. Нас побуди... Тоді вона побудила їх. Побудив своїх братів.
Розбондарюватися, -рююся, -єшся, гл. Заняться бочарствомь въ широкихъ размѣрахъ.
Утікачів, -чева, -ве Принадлежащій бѣглецу.
Ханів, -нова, -ве Принадлежащій хану. На князя, ладо моє миле, ти ханови метаєш стріли.