Бишак, -ка, м. Сортъ крупныхъ астраханскихъ сельдей.
Бігучий, -а, -е. О водѣ: текучій, проточный. Тут водиця бігучая — трохи покупайся.
Вовк, -ка, м. 1) Волкъ, Canis lupus. Вовка ноги годують. Вовки-сіроманці квилять-проквиляють. Вмѣсто этой правильной формы мн. ч. въ кобзар. думахъ иногда встрѣчается вовці — поддѣлка кобзарей подъ церковно-славянскій языкъ: Вовці-сірохманці нахождали. хоч вовків ганяй (у хаті). Очень холодно. вовки. Волчій мѣхъ, волчья шуба. 2) Кличка темно сѣраго и угрюмаго вода. 3) Раст. Ononis pircina. 4) Родъ дѣтской игры. загинати сухого вовка. Родъ игры: нѣсколько мальчиковъ набрасываются на одного и пригибаютъ ноги къ землѣ. 5) Средина разрѣзаннаго арбуза, остающаяся неразрѣзанной. Панич порізав кавуна на скибки і розіклав на траві. Скибки роспались і з середини випав червоний вовк. Ум. вовченько, вовчок, вовчик. По дівчиноньці дзвони задзвонили, а по козакові вовченьки завили. Въ сказкахъ: вовчик-братік та лисичка-сестричка. Ув. вовцюга.
Доте́рпіти Cм. дотерплювати.
Калатати, -та́ю, -єш, [p]одн. в.[/p] калатнути, -тну, -не́ш, гл.
1) Бить, колотить, ударить. Калатнув батька.
2) Стучать, стукнуть.
3) Звонить. Ото калатають, ще й дзвони поб'ють.
4) Хлопотать, прилагать усилія, биться. Треба довго калатати, щоб бабу ошукати.
5) Молотить, не развязывая снопа (о ржи).
6) Шевелить? тормошить? Не счулась, як воно й народилось, — так мені стало негарно. Дивлюсь — воно лежить біля мене мовчки. Я його калатала, так ноно вже неживе, то я й закопала.
Насукати, -ка́ю, -єш, гл. 1) Насучить. До я й свого поведу, із лик мутузок насукавши. 2) — бубликів. Надѣлать баранокъ.
Незичливість, -вости, ж. Недоброжелательство.
Перелюб, -бу, м. Прелюбодѣяніе, блудъ. Хто розведеться з жінкою своєю, хиба за перелюб, та ожениться з иншою, робить перелюб.
Прибірати, -ра́ю, -єш, сов. в. прибрати, -беру, -реш, гл. 1) Убирать, убрать, прибирать, прибрать, привести въ порядокъ; принимать, принять. Прийшовши, знайде (домівку) виметену й прибрану. А в дівчини одна хата, та й та не прибрата. 2) Одѣвать, одѣть, наряжать, нарядить. Дівчата гарні, усі прибрані. Прибери пень, то й пень покращає. 3) Брать, взять. Еней, матню в кулак прибравши і «не до соли» промовлявши, садив крутенько гайдука. до рук прибрати. Прибрать къ рукамъ, захватить. 4) Подбирать, подобрать, выбрать то, что подходить въ пору, въ мѣру. Не прибере Харитина невістки до душі. Не прибере нічого він собі купить за тиї гроші. У тому то селі родивсь наш Г. Ф. Квітка і по сьому то селу прибрав собі надане ім'я Основ'яненко. 6. нічого не прибрав більш їй одмовити. — Ничего больше не нашелся ей отвѣтить. 73) — розуму, ума, спосіб, способу. Находить, найти способъ, додуматься, выдумать. А отаман чумацький, Товстуха, собі ума прибірає, що йому робить. Прибрали мок способу літати по воздусі. Стали ляхи способ прибірати. син прибраний. Пріемный сынъ. Вовк хований, приятель перепрошений, син прибраний, а жид хрещений, то все непевні. 5) Съѣдать, съѣсть, поѣдать. Нічого не робить, а все прибірає, що подадуть на стіл. Наїдків, напитків понастановлювала... А панночка усе прибіра, наче той горобець, хутенько й чистенько.
Розіпясти, -ся. Cм. роспинати, -ся.
