Давні́шній, -я, -є. Давнишній. Тільки де-не-де димок над кручею піднімається, та по вітру, як давнішняя слава Синопа, розлітається.
Лю́бість, -бости, ж. 1) Любовь. Заміж пішла по любости. Не білись, личко біленькеє, будуть к тобі гості, гості не з любости, а од нелюба старости. Нехай о тім увесь світ знає, же з любости смерть буває. 2) Пріятность; удовольствіе. до любости бути кому. Нравиться. робити до любости. Въ свое удовольствіе дѣлать, по своему желанію. Боклаги з напитками і всякі ласощі. Пий і їж до своєї любости, хто хочеш.
Недогодний, -а, -е. Неудовлетворяющій, неугодный. Вона йому недогодною стала.
Нив'я, -в'я́, с. Пахотное поле, пахоть. Переорювали панське нив'я. Довго розглядав зелене нив'я. Жайворонки... заливаються собі по — над нив'ям. Тепер саме дикі качки по нив'ях пасуться. По нив'ю погана дорога.
Пастрьома, -ми, ж. Кусокъ мяса, сала и ар. положенный въ ловушкѣ для приманки звѣря. — напр. въ мышеловкѣ. Cм. пастрама.
Підкормлюватися, -лююся, -єшся, сов. в. підкорми́тися, -млюся, -мишся, гл. Подкармливаться, подкормиться, подкрѣпить силы ѣдой. Підкормилась трохи тим, що позоставалось од хлопців да дівчат.
Представлятися, -ля́юся, -єшся, сов. в. предста́витися, -влюся, -вишся, гл. Привиживаться, привидѣться. То представиться Алкан-пашаті трапезондському княжаті, молодому паняті, сон дивен, барзо дивен на прочуд.
Уростати, -таю, -єш, сов. в. урости, -ту, -теш, гл. 1) Вростать, врости. В землю вросла. 2) Виростать, вырости, возростать, возрости. Виростав з того визнаття гнів його на Галю. 3) Заростать, зарости. Стала стежка травою вростати. Простружу дороженьку к святій неділонці, — травицею вросте.
Уторопати, -паю, -єш, гл. Понять, взять въ толкъ. Я щось не второпав, що він співав про гайдамаків.
Штурмувати, -му́ю, -єш, гл. Штурмовать. Стали брати, брати штурмувати (Почаєв), хотіли в неволю християн забрати. Штурмом штурмували.
