Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

рахувати

Рахувати, -хую, гл. 1) Считать, разсчитывать, вычислять. Гроші рахувати. Грин. III. 396. Рахувати сир, масло, то й вареників не їсти. Ном. Тернові очка звізди рахують. Чуб. 2) Разсчитывать, взвѣшивать, обдумывать. Чуб. II. 22. Тут довго тяжко рахували. Котл. Ен. II. 34. А козаки гляділи, у вічі вбачали, проміж себе рахували. Макс.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 7.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РАХУВАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РАХУВАТИ"
Вербиченька, вербичка, -ки, ж. Ум. отъ верба.
Кралька, -ки, ж. Раст. Златоцвѣтъ, Chrysanthemum leucanthemum. Вх. Уг. 247.
Моторува́ти, -ру́ю, -єш, гл. = моторити. Покійний наш батько по всяк час моторував собі. Сказано — моторяча людина була. Харьк. г.
Нале́жатися, -жуся, -жишся, гл. 1) Належаться. Уже ти в садочку та й належався. Чуб. V. 802. 2) = належати 2 — 4. се мені́ нале́житься. Это мнѣ принадлежите, это мнѣ слѣдуетъ.
Понаховувати, -вую, -єш, гл. То-же, что и наховати, но во множествѣ. Під однією діжкою два куски сала знайшла, під другою — пшона вузлик, — мабуть невісточка понаховувала, щоб до матері однести. Пирят. у.
Потьопати, -паю, -єш, гл. Пойти, шлепая по грязи.
Сподобляти, -ля́ю, -єш, сов. в. сподобити, -блю, -биш, гл. Украшать, украсить. Робітна молода била, ручників наробила, боярів сподобила. Гол. II. 127. Голота, надѣвъ богатую татарскую одежду, говоритъ: Ой поле Килиїмське! бодай же ти літо й зіму зеленіло, як ти мене при нещасливій годині сподобило. АД. І. 171.
Чіпко нар. = чепко. Лохв. у.
Чорт, -та, м. 1) Чортъ. Бога хвали, чорта не гніви. Ном. чорт-ма, чорт-мало, чорт-матиме. Нѣтъ, не было, не будетъ. Їв би паляниці, та зубів чорт ма. Ном. № 12331. Ой тим же я не прийшов, що чорт-мало підошов. Н. п. Коли без перестанку гулятиме, то й сорочки чорт-матиме. Полт. чорт зна хто, що, де, куди, як.... Чортъ знаетъ кто, неизвѣстно кто, что, гдѣ, куда, какъ. чорт зна що, хто — также: дрянь, гадость, плохой человѣкъ, предметъ. чорт зна як — также: плохо, скверно. Чорт зна що в лаптях, та й то москаль. Ном. № 841. Чорт зна що, не Брути! Шевч. 214. Чорт зна що плутає. Рудч. Ск. І. 187. Як чор-зна що, — не чепать, щоб і посудини не запаскудить. Ном. № 3288. Робиш ти, працюєш, та на чорт зна кого. Левиц. І. 527. Жили, жили, та чор-зна де й ділися. Ном. № 8272. Заїць тоді ж забіг чор-зна куди. Рудч. Ск. І. 25. Чорт його зна, як і вчитись. Левиц. І. 247. Чорт батька знає, як співають! Гліб. Въ томъ же значеніи: чорт-віть що! Рудч. Ск. І. 75. до чо́рта. Много, масса. Чимало таки козаків і панів до чорта. Стор. II. 28. 2) Родъ игры. О. 1861. XI. Св. 36. Ум. чортик, чорто́к. Чуб. І. 219. Ном. № 275. Ув. чортисько, чортище. Чуб. І. 106. Чортяка.
Шти род. пад. отъ честь. Не зна ні шти, ні пори. Ном. № 2834.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова РАХУВАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.