Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

рачиця

Рачиця, -ці, ж. Самка рака. Вх. Лем. 428.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 8.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РАЧИЦЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РАЧИЦЯ"
Безправний, -а, -е. Беззаконный. Ном. № 8283.
Гора́ння, гора́ти и пр. Cм. Орання, орати и пр. Грин. ІІІ. 409, 410.
Доти́ка, -ки, ж. Укоръ.
Молода́, -до́ї, ж. см. молодий.
Морков'ять, -ти, ж. Раст. Achillea millefolium. Лв. 96.
Неїднаково нар. = неоднаково.
Помарнувати, -ну́ю, -єш, гл. Безъ толку, попусту растратить, истребить (во множествѣ).
Поникати II, -ка́ю, -єш, сов. в. поникнути, -ну, -неш, гл. Поникать, поникнуть, склониться. Бабуся старенька-старесенька, аж до землі поникає. МВ. (О. 1862. III. 55). Поникли голови козачі неначе стоптана трава. Шевч.
Пороздлубувати, -бую, -єш, гл. То-же, что и роздлубати, но во множествѣ.
Порозчинювати, -нюю, -єш, гл. = порозчиняти.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова РАЧИЦЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.