Балакун, -на, м. Говорунъ, болтунъ
Білогрудик, -ка, м. Ум. отъ білогруд.
Горо́дець, -дця, м. Ум. отъ горо́д.
Ґа́врати, -раю, -єш, гл. Сильно кричать, орать.
Забре́нькати, -каю, -єш, гл. Зазвенѣть, забренчать. Став брать ту скрипочку та якось і забренькав струнами.
Кінь, коня́, м. 1) Конь, лошадь. Коваль коня кує, а жаба й собі ногу дає. Ідуть вони поле, їдуть і другеє, а на третє поле став кінь спотикаться. 2) Дѣтская игра въ мячъ, когда поймавшій мячъ садится на бросавшаго и кричитъ: продай коня! 3) Часть ткацкаго станка. Cм. верстат.
Понаповняти, -ня́ю, -єш, гл. Наполнить (во множествѣ). Кубки стоять понаповняні.
Пообплітати, -та́ю, -єш, гл. Обплести (во множествѣ).
Поперенівечувати, -чую, -єш, гл. Тоже, что и перенівечити, но во множествѣ.
Приморгувати, -гую, -єш, сов. в. приморгну́ти, -ну́, -не́ш, гл. Подмигивать, подмигнуть.
