Вимінювати, -нюю, -єш, сов. в. виміняти, -няю, -єш, гл. Вымѣнивать, вымѣнять, обмѣнивать, обмѣнять. Міняли тихо, виміняли лихо.
Гра́мотка, -ки, ж. Письмо. Ой напишу я грамотку, пошлю післоньки до батенька.
Кис, кис!, меж. Уськанье собакъ. Джий! кис, кис! джий! Уджга, рябко! уджга! — цькував дід.
Колодяччя, -чя, с. соб. = колоддя. Все те мертвим сном спить, пороскидане як колодяччя.
Лі́тошній, -я, -є. 1) Лѣтній. Літошній день дуже довгий. 2) Прошлогодній. Треба, як літошнього снігу. 3) Літошній. Въ лѣтахъ, немолодой. Та він уже чоловік літошній, пожив таки на світі!
Обкушувати, -шую, -єш, сов. в. обкуса́ти, -са́ю, -єш, гл. Обкусывать, обкусать.
Пабородки, -ків, м. мн. 1) У стариковъ: складки отвисшей кожи подъ подбородкомъ. 2) Монисты у индюка на шеѣ.
Повпускати, -ка́ю, -єш, гл.
1) Впустить (многихъ). Моли б вже швидче роскопали, тоді б у рай нас повпускали.
2) Опустить (многихъ). Викопали яму під причілком, поставили води й їсти всього і їх туди повпускали.
Поколіти, -ліємо, -єте, гл. Околѣть (о многихъ). На чистому щоб поколіли, щоб не оставсь ні чоловік.
Сюрок, -рка, сюрчок, -чка, м. Родъ свистка.
