Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

говорити

Говорити, -рю, -риш, гл. 1) Говорить. Говорив би, та рот замазаний, — нельзя ничего говорить. Ном. № 3585. Говорить богато, та все чорт зна що. Посл. Говорить — як у рот кладе — такъ понятно. Ном. № 12903. Говорить — як з письма бере, — такъ умно и складно. Ном. № 12904. Говорить — як неживий, як спить, як три дні хліба не їв, — такъ вяло. Ном. № 12925—12928. Говорить, як з бочки, — грубымъ басомъ. Ном. № 12889. 2) Разговаривать. Та про волю нишком в полі з вітрами говорять. Шевч. Чом до мене не говориш, моє миле серце? Мет. 64.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 296.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГОВОРИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГОВОРИТИ"
Вентерь, -ря, м. = ятір.
Гоно́рний, -а, -е = Гонористий. Не був такий гонорний, уступив до того ґазди. Гн. І. 88.
Зімовча́к, -ка, м. Козакъ, живущій въ зімовнику. Козак зімовчак. K. Бай. 5. КЦН. 276.
Квочка, -ки, ж. 1) Насѣдка. А з курчатами квочка... кублилась у моркві. Левиц. І. 28. 2) Созвѣздіе плеяды. Мнж. 148. Созвѣздія имѣютъ слѣдующія наименованія: Віз, Квочка, Чепіга, Косарі... Чуб. I. 14. 3) Названіе играющаго ребенка въ игрѣ въ пиш. Ив. 37. Ум. кво́чечка.
Насіяти Cм. насівати.
Приплющити Cм. приплющувати.
Схожатися, -жаюся, -єшся, гл. = сходитися. Одно з одним схожається. ЗОЮР. 1. 27.
Тьху! II, меж., выраж. досаду, неудовольствіе. Тьху, каже, біс його батькові, оттака хороша, та жидам воду носила. Рудч. Ск. II. 124.
Устояти, -то́ю, -їш, гл. Устоять. Ніхто на ногах не встоїть. Рудч. Ск. І. 64.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ГОВОРИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.