Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

говорити

Говорити, -рю, -риш, гл. 1) Говорить. Говорив би, та рот замазаний, — нельзя ничего говорить. Ном. № 3585. Говорить богато, та все чорт зна що. Посл. Говорить — як у рот кладе — такъ понятно. Ном. № 12903. Говорить — як з письма бере, — такъ умно и складно. Ном. № 12904. Говорить — як неживий, як спить, як три дні хліба не їв, — такъ вяло. Ном. № 12925—12928. Говорить, як з бочки, — грубымъ басомъ. Ном. № 12889. 2) Разговаривать. Та про волю нишком в полі з вітрами говорять. Шевч. Чом до мене не говориш, моє миле серце? Мет. 64.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 296.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГОВОРИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГОВОРИТИ"
Гуді́ння 2, -ня, с. Гудѣніе, гулъ. (Cм. Густи). Левиц. І. 389; Левиц. Пов. 83.
Досхти́ Cм. досихати.
Назва́ти, -ся. Cм. навивати, -ся.
Овдовілий, -а, -е. Овдовѣвшій. Волч. у.
Огрядненький, -а, -е., Ум. отъ огрядний.
Перемовити Cм. перемовляти.
Побережничити, -чу, -чиш, гл. Быть лѣснымъ сторожемъ. Желех.
Раканя, -ні, ж. Древесная лягушка, Hyla arborea. Вх. Лем. 459.
Ураз I нар. 1) Вдругъ, сразу. Як загув, так на цім світі ураз і став. Мнж. 41. 2) Вмѣстѣ, за одно, на ряду. Ой встав, зажурився, що з малою оженився. «Не журися, дурний гою: виросту враз з тобою». Грин. ІІІ. 657. Вітаймо дитятко, ураз його матку. Чуб. ІІІ. 341.
Хупишка, -ки, ж. Эпитетъ мыши въ сказкѣ. Мишка-хупишка. Чуб. II. 109.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ГОВОРИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.