Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

говорити

Говорити, -рю, -риш, гл. 1) Говорить. Говорив би, та рот замазаний, — нельзя ничего говорить. Ном. № 3585. Говорить богато, та все чорт зна що. Посл. Говорить — як у рот кладе — такъ понятно. Ном. № 12903. Говорить — як з письма бере, — такъ умно и складно. Ном. № 12904. Говорить — як неживий, як спить, як три дні хліба не їв, — такъ вяло. Ном. № 12925—12928. Говорить, як з бочки, — грубымъ басомъ. Ном. № 12889. 2) Разговаривать. Та про волю нишком в полі з вітрами говорять. Шевч. Чом до мене не говориш, моє миле серце? Мет. 64.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 296.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГОВОРИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГОВОРИТИ"
Безлітній, -я, -є. 1) Вѣчный. Чуб. III. 11. 2) Неизвѣстной давности, очень старый. Безлітний дід.
Захи́стник, -ка, м. Защитникъ. Новомоск. у. ( Залюбовск.).
Лють, -ті, ж. Сильный холодъ. Ном. № 3737. Теперки ще нічого, а як сама лють була, то хочень і три в'язки соломи спали, то холодно. Камен. у.
Повиполювати, -люю, -єш, гл. Выполоть (во множествѣ). Усі грядки повиполювала.
Пов'янути, -ну, -неш, гл. Завянуть, увянуть. Ой у полю при дорозі пов'янули цвіти. Гол. І. 14. На городі бузина — пов'яло коріння. Чуб. V. 9.
Попочок, -чка, м. Ум. отъ піп.
Проворно нар. Проворно, быстро.
Трибуна, -ни, ж. Трибуна. Судова трибуна. К. ХП. 122.
Уюк, -ка, м. = в'юк. Вас. 210.
Шкіряний, -а, -е. = шкуратяний. Желех.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ГОВОРИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.