Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

гній

Гній, гною, м. 1) Навозъ, пометь. Конюх коні ганяє, він гноєм воняє. Чуб. V. 1087. 2) Гной, матерія. Чиряк великий, а гною мало. Ном. № 6325.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 294.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГНІЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГНІЙ"
Зачіля́пнути, -ну, -неш, гл. Захватить, заграбастать, забрать. У мене всіх трьох синів зачіляпнули у службу. Харьк. у.
Косичка, -ки, ж. Ум. отъ косиця.
Кружалко, -ка, с. 1) Ум. отъ кружало. 2) Часть гончарнаго круга. Cм. круг.
Почуманіти, -ніємо, -єте, гл. Одурѣть, потерять сознаніе (о многихъ).
Роззуватися, -ва́юся, -єшся, сов. в. роззутися, -зуюся, -єшся, гл. Разуваться, разуться, снимать, снять обувь. Ном. № 13712. Розуйся бо з чобіт! Лебед. у.
Росплітка, -ки, ж. Косоплетка. Cм. заплітка, кісник. Брат сестрицю росплітав, де тії росплітки подівав? Грин. III. 488.
Сідло, -ла, с. Мѣсто, гдѣ садятся рыбаки удить рыбу. Васильк. у.
Стонадцять числ. Больше ста. Стонадцять чортів твоїй матері.
Хромий, -а, -е. Хромой. Хрома вівця. Вх. Уг. 273.
Цяточка, -ки, ж. 1) Ум. отъ цята. 2) Раст. Bellis perennis. Вх. Пч. II. 29.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ГНІЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.