Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

гобзувати

Гобзувати, -зую, -єш, гл. Изобиловать. Колесниця Божа дивна тьмами воїнства гобзує. К. Псал. 151. Вѣроятно это слова просто перенесено Кулишемъ изъ ц.-славянскаго перевода псалма: «Колесница Божія тмами темъ, тысяща гобзующихъ». (Псаломъ, 67, ст. 18).
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 295.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГОБЗУВАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГОБЗУВАТИ"
Беркиць! меж. Для означенія момента паденія: кувыркъ! шлепъ! Беркиць у яр! Рудч. Ск. І. 2. Беркиць обидва під лаву. Мнж. 92.
Віжки, -жок, ж. мн. Возжи. Тягну за віжки, тпрукаю, — нічого не вдію. Стор. І. 147. Ум. віжечки.
До-сто-бі́сового батька = до-сто-біса. Cм. до.
Затру́д, -ду, м. Трудъ, усиліе. Шкода, мамо, затруду твого: не найдеш ти віночка мого. Гол. I. 285.
Збогати́ти, -чу́, -ти́ш, гл. = збагатити.
Огурство, -ва, с. = огурність.
Підгорілка, -ки, ж. пт. Anas ferina. Вх. Пч. II. 8.
Погойдати, -да́ю, -єш, гл. Покачать (растеніе или что либо висящее). Сю ніч погуляєм, ляхів погойдаєм. Шевч. 153.
Проза, -зи, ж. Проза. Прозою мальовничою нам їх (думки) переказано. К. (О. 1861. II. 231). Не так то вони (вірші) голосні і часом наче в прозу впадають. К. (Хата, 3).
Укладуватися, -дуюся, -єшся, гл. = укладатися.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ГОБЗУВАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.