Більмо, -ма, с. Бѣльмо. Більмо окові нічого не шкодить, але не бачить. Більмо із ока зганяти. А більмом би ти очі зайшли! (Брань).
Бусурменський, -а, -е. Басурманскій. Весь мир християнський і бусурманський. Баша турецький бусурманський. Із землі турецької да з віри бусурменської.
Десяти́на, -ни, ж. 1) Десятая часть. Тоді Оврам дав йому (Мельхиседекові) десятину з усього. Ви даєте десятину з м'яти. 2) Десятина, мѣра земли — 2400 кв. саж. Ум. Десяти́нка.
Дзе́ра, -ри, ж. = Дзер.
Добача́ти, -ча́ю, -єш, сов. в. доба́чити, -чу, -чиш, гл. Видѣть, увидѣть, замѣчать, замѣтить, примѣчать, примѣтить. Старі очі не так добачають, як бачили давно колись. А Катря стоїть коло стіни.... бачу — зомліває. Добачає те й мати. Не добача́ти. Дурно видѣть; не замѣчать. І ноги не держуть, і не дочуваю, і не добачаю. А зо мною зустрінуться, мов не добачають. Ти, як дитина, свого лиха не тямиш, не добачаєш.
Набіра́ти, -ра́ю, -єш, сов. в. набра́ти, -беру́, -ре́ш, гл. 1) Набирать, набрать. Уже човник води набіра. Було глек варенухи наберуть та сидячи п'ють. Набрав хліба скільки схотів. Набери мішок борошна. 2) — ху́ру. Накладывать, наложить возъ. Ой я тебе пустю з чумаками чумакувати: ой ти будеш хуру набірати, а я буду гроші одбірати. 3) — не́від. Укладывать, уложить неводъ въ лодку такимъ образомъ, чтобы верхъ невода складывать въ строго послѣдовательномъ порядкѣ въ одну сторону, нижнее крыло — въ другую, а матню — особо, — тогда при забрасываніи всѣ части невода быстро и правильно спускаются въ воду. 4) — пряжу. Натягивать нити основы въ ткацкомъ станкѣ, пропуская ихъ сквозь начиння и блят (Cм.) 5) Покупать, купить матеріи. Набрала плису собі на керсетку та черкасину Грицькові на штани. 6) — тіла. Полнѣть, пополнѣть, толстѣть, потолстѣть.
Одужувати, -жую, -єш, сов. в. оду́жати, -жаю, -єш, гл. Выздоравливать, выздоровѣть. Нехай одужає і буде жива. Хворого-недужого як помаслосвятять, та як одужа, то тоді вже неможна йому лихословити.
Соняшничина, -ни, ж. Стебель подсолнечника. Ум. соняшничинка.
Топчило, -ла, с. Чанъ, въ которомъ топчуть виноградъ.
Тупкати, -каю, -єш, гл.
1) Топтаться на одномъ мѣстѣ; топать.
2) Хлопотать. Панна Фрузина за його тупкає перед паном.