Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

гнучий

Гнучий, -а, -е, гнучкий, -а, -е. Эластичный, гибкій. Мужича правда єсть колюча, а панська на всі боки гнуча. Котл. Ен. VI. 53. Як тополя серед поля гнучка та висока. Шевч. 20. І станом гнучим, і красою пренепорочно молодою старії очі веселю. Шевч. 425. глина гнучка. Глина годная для лѣпки, достаточно приготовленная для этого. Вас. 177; Шух. І. 260.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 295.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГНУЧИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГНУЧИЙ"
Зачу́ханий, -а, -е. Безпризорный, оставленный безъ попеченія. Як би прибрати, то й дитина була б гарна, а то нема рідної матері, то й ходить зачухане. Зміев. у.
Куп II, -па, м. 1) Купанье. Купалочка з купа вийшла. Мет. 312. 2) куп-куп-зілля. Раст. Convallaria Polygonatum L. ЗЮЗО. І. 119.
Монасти́рь и пр. = манасти́рь и пр.
Нехтяний, -а́, -е́ Нефтяной. Набралась нехтяного духу. Стор. МПр. 168.
Похмарний, -а, -е. Пасмурный.
Прилюдне нар. = прилюдно. Я йому до рук прилюдне віддав гроші. Екатер. у.
Сірий, -а, -е. 1) Сѣрый. Дівчинонько, сіра утко! Мет. 7. Сіра свита. Ном. № 2808. 2) сіре зілля. Раст. Trifolium repens L. ЗЮЗО. І. 139. Ум. сіренький, сіресенький.
Струхнути, -хну, -неш, гл. = струснути. Коли б струхнув хоть головою. Котл. Ен. II. 31.
Уняти Cм. уймати.
Шурувалки, -ків, м. Комья неразмятой глины. Канев. у. Cм. шурубалки.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ГНУЧИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.