Відмочити Cм. відмочувати.
Вірник, -ка, м. Довѣренное лицо, повѣренный. «Рѣдкій помѣщикъ не имѣетъ вірника изъ жидовъ».
Ґерґе́ра, -ри, ж. = Ґарґара.
Закраша́ти, -ша́ю, -єш, сов. в. закра́сити, -шу, -сиш, гл. Украшать, украсить. Мак у городі всі квітки закрашає. . Ой у лузі калина увесь луг закрасила. Ой что, чого усі могилки корогвами закрашено? Скрипки й цимбали закрасили шовком. Тільки його закрасили брівоньки чорненькі. Хата рушниками закрашена. Хатки, садочками закрашені. Одна чорнобрива, та всіх закрасила.
Зміток, -тка, м. Изношенный лапоть.
Коськання, -ня, с. Призываніе лошадей крикомъ: кось-кось! Коськання ночліжне парубоче.
Прохрипіти, -плю́, -пиш, гл. Прохрипѣть. Не журись!... прохрипів.
Соловейко, -ка, м. = соловей. Соловейко в темнім гаї сонце зострічає.
Тихісінький, -а, -е. Очень тихій. Тихісінький.... вітерець.
Ціпура, -ри, ж.
1) Большая палка. Як між собою заведуться, то я й ціпуру покажу: ось я, кажу, вас помирю! Добре разів кільки потяг ціпурою. Cм. ціпуга.
2) Ув. отъ 1 ціп.
