Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

говіння

Говіння, -ня, с. 1) Говѣніе. З дурного говіння не буде спасіння. Ном. № 133. 2) Постъ. Шух. І. 41; Гн. II. 175. Звоювали Путилову в велике говінє. ЕЗ. V. 144.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 296.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГОВІННЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГОВІННЯ"
Бісновистий, -а, -е. Бѣсноватый. Екат.
Вимовити, -ся. Cм. вимовляти, -ся.
Забубоні́ти, -ню́, -ни́ш, гл. Невнятно заговорить, глухимъ голосомъ заговорить. Забубонів, як старий дяк. Ном. № 12892.
Обкусати Cм. обкушувати.
Ознобитися, -блю́ся, -би́шся, гл. Простудиться. Вх. Зн. 43.
Повивершувати, -шую, -єш, гл. Закончить кладку стоговъ.
Порозсипати, -па́ю, -єш, гл. Разсыпать (во множествѣ). Порозсипав гроші. Єв. І. II. 15. Порозривають подушки, порозсипають пір'я по хаті. Драг. 199.
Прорізати Cм. прорізувати.
Триниця, -ці, ж. Объѣдки сѣна. Шейк. Я в тебе стою по боки в гною, по боки в гною, триницю зуб'ю. Гол. IV. 44.
Хабаль, -ля, м. Любовникъ, волокита. Желех.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ГОВІННЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.