Бліх, -ха, м. 1) Бѣленіе (полотна и пр.). 2) Бѣлильня. Мали сад заводить за старим бліхом.
Заколиса́ти Cм. заколисувати.
Зручність, -ности, ж. Ловкость.
Позамулювати, -люю, -єш, гл. Занести иломъ (во множествѣ). І була б трава, та позамулювало.
Пообіцяти, -ця́ю, -єш, гл. = пообіцятися.
Пошамрити, -рю́, -риш, гл. Пошелестѣть.
Світитися, -чу́ся, -тишся, гл.
1) Свѣтиться, издавать свѣтъ. Він світиться, як сонце.
2) Просвѣчиваться. Сорочка так виносилась, що аж світиться. ре́бра світяться. Очень худъ.
3) безл. Быть свѣту, быть освѣщеннымъ, свѣтиться, горѣть. Приходить він до теї горальні, аж там світиться. І досі ще в їх світиться, — все не лягають.
Соловіти, -вію, -єш, гл. О глазахъ: соловѣть, тускнѣть.
Спиток, -тку, м. Проба, испытаніе. Хиба на спиток узяти білі. яка то вона буде.
Травиця, -ці, трави́ченька, трави́чка, -ки, ж. Ум. отъ трава.
