Богданка, -ки, ж. Данная Богомъ. Долю моя люба, моя богданко! коли ж ми тебе у хрест введемо?
Докі́рливий, -а, -е. Укоризненный.
Зга́цькати, -каю, -єш, гл. — ко́ні. Изморить лошадей, гнавши ихъ.
Ласий II, -а, -е. 1) Лакомый. Ласа потрава. На ласий шматочок найдеться куточок. 2) — на що. Лакомый, охотникъ до чего. Всякий ласий на чужі ковбаси. Ласий, як кіт на сало. До грошей я не дуже ласий. Хто не звик правди поважати, той завше ласий панувати. Найму собі цимбали, щоб ніженьки дримбали; найму ще собі Часа, бо робити не ласа. Ум. ласенький. Мачуха дала на снідання дітям чогось ласенького.
Ницак, -ка, м. Низкій душею человѣкъ; низкопоклонный льстецъ. Покиньте зараз римських ницаків.
Охиза, -зи, ж. Мокрая вьюга, мятель. Охиза поїхала. Приходить (зіма) в село страшною хуртовиною, приводить за собою своїх діток — хизи й охизи та... морози.
Родачка, -ки, ж. Родственница.
Розлучник, -ка, м. Разлучитель. Допоможи мені, моцний Боже, розлучника вбити, най не ходить, де я ходжу дівчину любити.
Роланик, -ка, м. пт. = ремез.
Цибулин, -на, -не. Луковый. Подай цибулину гичку матері, сам же ж держи за головку.
