Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

гадючин

Гадючин, -на, -не. Принадлежащій, свойственный гадюкѣ. Не лай гадючину матір. Чуб. II. 12.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 264.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГАДЮЧИН"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГАДЮЧИН"
Аркушо́вий, -а, -е. Листовой. Желех. Аркушо́ве вікно́. Окно со стеклами? Ой гляну я, гляну в аркушове вікно. Чуб. V. 616. Що у мене двори коштовниї, що у мене вікна аркушовиї. Чуб. V. 1021.
Безмірно нар. Безмѣрно, неизмѣримо, безпредѣльно.
Витирач, -ча, м. Въ верхнемъ мельничномъ жерновѣ: находящаяся въ отверстіи палочка, счищающая приставшую къ стѣнкамъ отверстія муку. Мнк. 481.
Гадра, -ри, ж. Баба-яга, сварливая баба. Вх. Зн. 9.
Золотастий, -а, -е. Золотистый. Не ховайсь, моя рибонько золотастая. Г. Барв. 74.
Калач, -ча, м. 1) Калачъ. За багачем сам чорт з калачем. Ном. № 142
Позаливати, -ва́ю, -єш, гл. Залить (во множествѣ). На Великдень водами позалива. Мил. 183. Позаливала вода луги, сінокоси. Левиц. І. 127. Громада була озвалась, то багатирь зараз їй горілкою роти позаливав. Г. Барв. 174.
Сестрінич, -ча, м. = сестрінець. Желех.
Чужанина, -ни, об. Чужакъ, не родственникъ. АД. І. 332. У тій часті (кораблів) потопає два брати рідненьких, як голубоньки сивенькі. Помеждо ними третій чужа чужанина. АД. І. 197. Сусідо, сусідо, молода челядино, та чужая чужанино, прийми мене до смерти жити. КС. 1884. І. 32.
Шварунок, -нку, м. Изъянъ, дефектъ. Казав, що в його нога перебита, глянули — аж у його такого шварунку нема. Борз. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ГАДЮЧИН.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.