Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

гадючин

Гадючин, -на, -не. Принадлежащій, свойственный гадюкѣ. Не лай гадючину матір. Чуб. II. 12.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 264.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГАДЮЧИН"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГАДЮЧИН"
Гряд, -ду, м. К. Псал. 178. Іде гряд. Ном. № 13403. З пари робиться роса, иней, сніг, гряд. Ком. Р. ІІ. 25.
Дякува́ння 2, -ня, с. Пребываніе дьячкомъ.
Зарива́тися II, -ва́юся, -єшся, сов. в. зарва́тися, -рву́ся, -ве́шся, гл. 1) Начинать, начать рваться. Катря як скричить, зарветься до хати, — я її за поперек вхопила, у сіни назад одкинула. МВ. ІІ. 112. 2) Порываться. Вже Катря сама до їх бігати заривалася. МВ. ІІ. 126. З) Начинать, начать споръ, ссору. Не заривайся з багатиром, бо він судців підкупе. Н. Вол. у.
Їдання, -ня, с. Ѣденіе. Трепав з роботи, з сухоти, з їдання.
Кожушанка, -ки, ж. 1) Женская шуба, покроемъ подобная свиті. КС. 1893. V. 28
Нако́ркуватий, -а, -е. Съ большими каблуками. Черевик, черевик да накоркуватий, — чи ти мене не пізнав пришолопкуватий? Н. п.
Обтаритися, -рюся, -ришся, гл. Вываляться, испачкаться въ грязи. Кінь обшарився в болоті. Вх. Зн. 42.
Слідити, -джу́, -диш, гл. Идти слѣдомъ; оставлять слѣдъ; слѣдить. Що ви тут слідите? Трава усяка є в садку. Канев. у. За нею ходив ґречний молодець, слідив-прослідив аж до світлоньки. Чуб. III. 315.
Труднощі, -щів, ж. мн. Трудныя дѣла. Шейк.
Харчитися, -чуся, -чишся, гл. = харчуватися. Перше всіх диких сусід своїх почали, мабуть, поляне з поля харчитись. К.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ГАДЮЧИН.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.