Бесаг, -га, м. Чаще во мн. ч. бесаги.
1) Мѣшокъ. То бесаги мельникові стояли з пшеницев.
2) = сакви, дорожный двойной мѣшокъ. Парубки кладуть калачі в бесаги.
3) Писанка съ изображеніемъ бесагів.
Голінатий, -а, -е. 1) Длинноногій. 2) О деревьяхъ: имѣющій высокій голый стволъ съ коронообразной верхушкой. голіната капуста. Капуста, не образующая головки.
Головкате письмо. Родъ орнамента при украшеніи гуцульскихъ издѣлій.
Гонта́рь, -ря́, м. Кровельщикъ, покрывающій крыши гонтомъ.
Заповза́ти 2, -за́ю, -єш, сов. заповзти́, -зу́, -зе́ш, гл. Заползать, заползти.
Змиг, -гу, м. Мигъ.
Ковзун, -на, м. Ползающій ребенокъ.
Лища́ти, -щу, -щи́ш, гл. Блестѣть, лосниться. Молода кора на яблуні аж лищить.
Перекидисто нар. Неустойчиво, легко можно опрокинуться, валко. На сьому возі їхати перекидисто.
Посміттюха, -хи, ж.
1) Птица: жаворонокъ хохлатый, Alauda cristata L. Сіла собі над водою сива посмітюха.
2) Бранное слово для человѣка: дрянь, негодникъ, негодница. Посміттюха яка небудь командуватиме.
