Батюшка, -ки, м. Священникъ, батюшка. Ум. батюшечка.

Блискати, -каю, -єш, гл. 1) Сверкать. Ніч темна, темна, тільки блискавка блискає. МВ. І. 141. І дощ не йде, і хмар нема, тільки блискає. Грин. ІІІ. 308. Йдуть (косарі) мовчки, тільки коси блискають. Греб. 401. 2) Бить задомъ, лягать. Та бий її, нехай не блискає бісова худоба. Канев. у.

Ворухнутися, -нуся, -нешся, гл. Шевельнуться. Не зна Марко, як в колисці часом серед ночі прокинеться, ворухнеться, то вона вже скочить і укриє й перехристить. Шевч. 105.

Китвиця, -ці, ж. Деревянный цилиндръ, подкладываемый подъ рычагъ, которымъ поднимаютъ мельничный жерновъ для ковки послѣдняго. Мык. 481. Cм. кітвиця.

Лава, -ви, ж. 1) Неподвижная скамья въ хатѣ вдоль стѣны. Вас. 194. А ні печі, а ні лави. Ном. № 1502. Гість лави не засидить, ліжка не залежиш). Ном. № 11939. лягти на лаву. Умереть (такъ какъ покойниковь кладуть, согласно обычаю, на лаві). положити на лаву. Хоронить. Отсюда проклятіе: щоб тебе положили на лаву! Желаю тебѣ смерти! Ном. № 3790; также божба: а щоб мене до вечора на лаві положили! (коли не так кажу, зроблю). Ном. № 6762. кинути під лаву. Пренебречь, забросить. Вони свою славу кинули під лаву. Ном. № 761. Поглузують, покепкують та й кинуть під лаву. Шевч. 123. 2) Узенькій мостикъ, бревно, переброшенное черезъ воду для перехода. Угор. Желех. 3) Рядъ, шеренга (людей, предметовъ). Повернувся козак Нечай од брами до брами, а поставив вражих ляхів у чотирі лави. Ой не вспів же та Нечаєнко на коника спасти, ой як став панів, гей як став ляхів у дві лави класти. — Пашня в полі як лова. Ном. № 10159. А в нашого пана пшениця як шва. Грин. III. 133. іти лавою. Идти рядами; идти сплошной массой. От, позакручувавши уси, і йдуть лавою. Кв. І. 147. ставати лавою. Строиться, выстраиваться въ рядъ. У дві лави задніпрянці з москалями стали. Шевч. 574. 4) Рядъ рыболовныхъ сѣтей, поставленныхъ непрерывной стѣной. Браун. 12. 5) Гряда въ рѣчномъ порогѣ. Кодацький поріг появився... ввесь білий, вкритий піною та бризками. Байдак загув і полетів з лави на лаву рівно, як стріла. В одну мить його, перенесло через поріг. Левиц. Пов. 351. 6) Часть снаряда лисиці (Cм.). Вас. 164. 7) Коллегія судей въ старомъ малорусскомъ городскомъ судѣ. 8) Родъ карточной игры. КС. 1887. VI. 471. Які ж були до карт охочі... гуляли часто до півночі, в ніска, в пари, у лави, в жгут. Котл. Ен. III. 9. Ум. лавка, лавонька, лавочка. Бідному Савці нема долі ні на печі, ні на лавці. Ном. 1734. І жив — не любила, і вмер — не тужила, і на лавці лежить, і не буду тужить. Ном. № 8331. Ой привезли Бондарівну до нової хати, положили на лавонці, стали убірати. Чуб. V. 427. Не встиг дячок — неборачок на лавочку сісти, — лихо несе шмаровоза ту вечерю їсти. Чуб. V. 673.

Пановитий, -а, -е. Съ барскими замашками, привычками. Додра наче і людина була його жінка, тільки пановита дуже. О. 1861. VIII. 16. Сей чоловік не простий, щоб усе їв наше, ні, він на се дуже пановитий.

Підливати, -ва́ю, -єш, сов. в. підлити, -діллю, -ллєш, гл. 1) Подливать, подлить, лить понемногу. Вона сіль тре у макотирі та підливає борщу. Кв. Ой там козак коня напуває, а дівчина воду підливає. Чуб. 2) — що. Лить, налить подъ что. Миленький встає, мене вкриває та двері підливає. Гол. І. 192. Поливать, полить растеніе. Де ся діла тая дочка, що садила підливала яворочка? Чуб. V. 210. Чи не вийде моя мила рути підливати? Рудан. І. 15. — кого. Поливать, полить кому дорогу чародѣйскимъ зельемъ. Стежку йому підливала зіллячком, чарами. Млак. 99. Чи я вплила, чи я вбрела, чи мене підлито? Н. п.

Росколоти, -ся. Cм. росколювати, -ся.

Харапутно нар. Опрятно, чистоплотно. Желех.

Цупати, -паю, -єш, гл. = тупати. Ой цупайте, чоботята, хоть не кованиї. Гол. IV. 453. Ой щупайте, чоботята, до голого льоду. Гол. IV. 454.