Безвічно, нар. Вѣковѣчно.
Буйволів, -лова, -ве Принадлежащій буйволу.
Збіга́ти 2, -га́ю, -єш, сов. в. збі́гти, -біжу́, -жи́ш, гл. 1) Убѣгать, убѣжать. Царя оставляет, ко шведом збігаєш. 2) Сбѣгать, сбѣжать съ чего. Бо я стою зовсім не там, де треба пити вам, та ще й вода од вас сюди збігає. 3) Попадать, попасть на дорогу (бѣжа). Дурів-дурів, та таки й збіг на свою стежку. 4) О времени: проходить, пройти, пролетѣть. Час збігав, туга якось потроху втихла. Півроку збігло за водою. 5) О жидкости: уходить, уйти; закипѣть и политься черезъ верхъ. Як молоко на огонь, збіжить, то дійки у корови порепаються. 6) Только сов. в. Сравняться въ бѣгѣ. Куди тобі протів мене збігти? 7) Только сов. в. — кого́. Напасть врасплохъ на кого. Тепер ляхи збіжать нас п'яних.
Ло́скотно нар. Щекотно. Дитині лоскотно, воно й сміється.
Оздоровління, -ня, с. Выздоровленіе. Повернуло, спасибі Богу, йому на оздоровління.
Повнолиций, -а, -е. = повновидий. Повнолиций як місяць.
Понищити, -щу, -щиш, гл. Истребить (во множествѣ).
Прокрякати, -каю, -єш и -кря́чу, -чеш, ж. Прокаркать.
Тузатися, -заюся, -єшся, гл. Возиться, толкать другъ друга, бороться, спорить. Жінка кричить: давай мені віжки! А я кажу: сам поганятиму! Тузались отак собі обоє, тузались. Дітвора почала тузатись — кому ноту закинути. Вони там проміж себе тузались: той правив гроші, а в того либонь не було.
Чвак, -ка, м. Болѣзнь скота: копыта облазятъ, языкъ пухнетъ и облазитъ. Ящуръ?
