Бугай, -гая, м.
1) Племенной быкъ.
2) пт. выпь. Ardea stellaris. А бугай бугу! гне чайку в дугу. Бугай гуде в болоті. Кахне крижня або прогуде бугай.
3) Волчокъ (игрушка).
4) Сильный и здоровый человѣкъ.
5) Названіе одного изъ ударовъ палкой въ игрѣ: віл.
6) — скажений. Родъ дѣтской игры.
7) мн. Родъ фасоли. Ум. бугаєць. бугайок. бугайчик. Ув. бугаяка.
Гніздо, -да, с. 1) Гнѣздо. Всяка пташка своє гніздо знає. 2) Въ толчеѣ для проса: углубленіе, гдѣ лежить зерно. 3) Солома, лежащая въ жлукті. 4) = містище. . 5) ? Як у хлопця на тімени є одно «гніздо», то буде мати одну жінку, а як двоє, то дві. Ум. гніздечко.
Закостри́читися, -чуся, -чишся, гл. Заартачиться. Я до його рідним братом, — а він як закостричиться, так куди тобі.
Збо́рчий, -чого, м. Сборщикъ податей.
Курдель(ля), м.?) Родъ болѣзни у скота, а также названіе червя, о которомъ народъ думаетъ, что онъ причиняетъ эту болѣзнь.
Покріплятися, -ля́юся, -єшся, сов. в. покріпитися, -плю́ся, -пишся, гл. Подкрѣпляться, подкрѣпиться. Покрепився, як собака мухою.
Пороскипати, -паємо, -єте, гл. Раскипѣть, развариться отъ кипѣнія. Пороскипали вареники.
Свиночка, -ки, ж. Ум. отъ свиня.
Солотрук, -ка, м. Камень для толченія соли или перцу.
Чересло, -ла, с.
1) Въ плугѣ: ножъ, рѣзецъ.
2) мн. чресла. Я тебе (ураз) вишіптую, я тебе з крижів і чересел вибіраю.
