Валувати, -лую, -єш, гл.
1) Сильно лаять. Десь вовк у селі, бо так собаки валують. Чи чули ви, як сю ніч валували собаки?
2) О баранахъ: совокупляться съ овцами. Барани валують вівці, від чого ті стають кітні.
Головеня, -няти, с. Головка. В головеняті у дитини.
Зачва́кати, -каю, -єш, гл. Зачавкать.
Мінджува́ти и пр. = менджувати и пр.
Наломи́тися, -млю́ся, -мишся, гл. 1) Надломиться. Вісь наломилася. 2) Пріучиться, приспособиться. Привчив його і читати і все став робити як слід. Я його не силував, не намагався дуже. Він потроху і наломився. Тепер таки наломивсь балакати по козацьки, а скоро прийшов до нас, то насмішив братчиків своєю мовою.
Одноногий, -а, -е. Съ одной ногой.
Підполуденча, -чати, с. Ѣда между обѣдом и полдникомъ.
Покволом нар. Медленно. Спускався він із скель покволом. Іде собі покволом.
Пошкодіти, -ді́ю, -єш, гл. = пошкодувати. Вона і пошкоділа його колоти. Пошкоділа рідного брата.
Ухопитися, -плюся, -пишся, гл. Схватиться, ухватиться. Хто топипься — й за бритву вхопиться. Ухопився, як реп'ях. Ті як ухопляться: той руба, той деревню вивозить, той кичує, той оре.
