Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

габлина

Габлина, -ни, ж. Телятина. Желех; Вх. Зн. 9.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 262.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГАБЛИНА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГАБЛИНА"
Безрідний, -а, -е. Безродный. АД. І. 249. Вийди до мене, дівчино ти безрідная. Мет. 80. Тяжко на чужині безрідному проживати. Макс.
Немилостиво нар. Безжалостно.
Понакочувати, -чую, -єш, гл. То-же, что и накотити, но во множествѣ.
Пошпай, -паю, м. Свѣжій снѣгъ, пороша. Шух. І. 235, 81.
Присіпатися, -паюся, -єшся, гл. = присікатися. Дівчата так і присіпались: «Скажи, Мотре!» МВ. І. 87. Чого се він до мене присіпався? О. 1862. VII. 35.
Радісний 2, -а, -е. Радостный, веселый. Не радісною вісткою тебе стрічатиму. Стор. МПр. 56.
Рант, -ту, м. Рантъ. Чоботи під рант. Вас. 162. Чоботи пошиті до ранту. Прил. у.
Сирохманя, -ні, ж. Сирота (дѣвочка). Угор.
Утиснути, -ся. Cм. утискати, -ся.
Хвиндя, -ді, ж. = хиндя. Радом. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ГАБЛИНА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.