Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

габа

Габа, би, ж. 1) Бѣлое сукно турецкое. Ой із города із Трапезонта виступала галера,... турецькою білою габою покровена. АД. І. 208. У Шевченка снѣжная пелена. Возьме її (діброву) та й огорне в ризу золотую і сповиє дорогою білою габою. Шевч. 640. 2) Кайма? Хустка з золотими квітами, з золотою габою. МВ. ІІ. 77. Хустка колись була чорна із габою, тепер стала руда. О. 1862. VIII. 32.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 262.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГАБА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГАБА"
Бакханалія, -лії, ж. Вакханалія. Я зустрів на улиці весілля, що ходили з добриднями; все те було дуже вже на підпитку; хто в скоки, хто в боки, — нестеменна бакханалія. Ном. № 11734.
Випрівати, -ва́ю, -єш, сов. в. випріти, -прію, -єш, гл. 1) Выпрѣвать, выпрѣть, выкипѣть (о пищѣ). 2) Выпрѣвать, выпрѣть, выгнивать, выгнить отъ сырости. Шух. I. 74.
Горшкола́т, -та, м. Починяющій горшки. Н. Вол. у. Cм. Горшкодрай.
Грибо́к, -бка́, м. Ум. отъ гриб.
Жа́бський, -а, -е. = жаб'ячий. Желех.
Зашумі́ти, -млю́, -ми́ш, гл. Зашумѣть. А в городі та у Львові зашуміли верби. Макс. 80.
Калюх, -ха, м. 1) Брюхо, собств. задній проходъ, а во мн. ч. — кишки. Желех. Вх. Зн. 23. 2) Желудокъ молодого ягненка или теленка, который не употреблялъ еще никакой пищи, кромѣ молока матери. Шух. І. 213.
Кривоногий, -а, -е. Хромой, косолапый. Були багаті і убогі, прямі були і кривоногі, були видющі і сліпі. Котл. Ен.
Марнотра́в, -ва, м. = марнотравець.
Невдатність, -ности, ж. Неумѣлость, неспособность.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ГАБА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.