Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

гайбуз

Гайбуз, -за, м. Раст. Ocimum baxylicum. Вх. Пч. І. 11.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 265.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГАЙБУЗ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГАЙБУЗ"
Бех, -ха, м. 1) Раст. Cicuta virosa L. ЗЮЗО. І. 116. 2) Въ заклинаніяхъ употребл. какъ болѣзнь, родственная съ бешихою. Богородице Діво! прошу тебе вишептать і вимовить бех і бешиху. Чуб. І. 115.
Дава́ння, -ня, с. 1) Даваніе. Воно ж і даванню кінець є. Мир. Пов. І. 116. 2) = Данкя́ 2. Давання гірше трутизни. Ном.
Доко́нче нар. = доконечне. Дещо. 99. Доконче привезу (книжок). Левиц. Пов. 209.
Зневолити Cм. зневолювати.
Набре́вкатися, -каюся, -єшся, гл. Нажраться.
Обкотити, -кочу, -тиш, гл.отару. Позаботиться о стадѣ овецъ во время ягненія. Обкотили отару, постригли; тепер щитають старих особе, а ягнята особе. О. 1862. V. Кух. 33.
Переповідати, -да́ю, -єш, сов. в. переповісти́, -вім, -віси, гл. Пересказывать, пересказать.
Поохотити Cм. поохочувати.
Тросник, -ка́, м. Тростникъ. У мого батька двір велик.... а на тім дворі тросник велик. Мет. 313.
Тужба, -би, ж. = тужіння. Я прийшов до них, а там така тужба та плач. Александров. у. (Залюб.).
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ГАЙБУЗ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.