Баба́к, -ка́, м. 1) Байбакъ, сурокъ. Питав лисицю кум бабак. Баба́к сви́снув. Началась весна. (По нар. повѣрью 1 марта Б. просыпается и свищетъ, — это первый признакъ весны). 2) Переносно: лѣнтяй, лежебока. Хто б сподівавсь, що Турн — бабак. 3) Мѣховая тесьма, опушка, которой обшивается крестьянская шуба. Кожух білих смушків під тяжиною і бабаком обложений. Ум. Бабачо́к. Ув. Бабачи́ще.
За́здрівий, -а, -е. = заздрісний. Заздрівому боком вилізе.
Ізн.. Cм. зн...
Наговори́ти, -ся. Cм. наговорювати, -ся.
Обшугувати, -гую, -єш, сов. в. обшуга́ти, -га́ю, -єш, гл.
1) Очищать, очистить отъ шелухи (гречу). Обшугаю гречку на крупи.
2) Обрывать, оборвать вѣтромъ, оббить (о листьяхъ дерева). Найдуть на тебе буйнії вітри з лютими морозами, кору обіб'ють... листя обшугають.
О́дуд, -да, м. Птица удодъ, upupa.
Оковирний, -а, -е. Пріятный на видъ, аккуратно сдѣланный.
Охрянути, -ря́ну, -неш, гл. = охлянути. Здається, я іще не дуже старий, а зовсім охряв, так що ні ніг, ні рук не чую. — на ноги. Устать, подбиться. Довго перся підтюпцем, поки на ноги охряв, аж підошов не чув.
Перве нар. = перше.
Шайність, -ности, ж. Честь, почтеніе. Як він робив, така йому й шайність. Людям чини шайность, а коло себе май охайность.
