Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

могучий

Могу́чий, могущий, -а, -е. Могучій, сильный. Не завидуй могучому, бо той заставляє. Шевч. 227. Могущий він і мудріш сопротивник. К. Іов. Могущого чоловіка з десятку не викинеш. Ном. № 13467.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 438.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "МОГУЧИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "МОГУЧИЙ"
Вихолка, -ки, ж. Мятель, вьюга. Конст. у.
Заготу́ритися, -рюся, -ришся, гл. = загутатися. Вх. Уг. 238.
Заро́шаний, -а, -е. Покрытый росой. Зарошана гречка. Рудан. І. 51.
Зів'я́ти, -в'яну, -неш, гл. Завянуть, увянуть. Лежить моя мила, як рибонька зів'яла. Чуб. V. 79.
Знарядити Cм. знарязкати.
Неймовірство, -ва, с. = неймовірність. Н. Вол. у.
Перепорожняти, -ня́ю, -єш, гл. = перепорожнювати. Це ви по глечички? А я саме перепорожняю їх. Харьк. г.
Поміркований, -а, -е. Разсудительный, (Ананьев. у.) обдуманный.
Стрівожити, -жу, -жиш, гл. Встревожить.
Цнота, -ти, ж. 1) Добродѣтель. Цнота й покора не має місця у панського двора. Ном. № 1313. Лучче цнота в болоті, а як нецнота в золоті. Ном. № 4447. 2) Цѣломудріе, невинность. Довідався о ладності і о її цноті. Чуб. V. 426. Хоть я сирота, є у мене цнота. Гол. ІІІ. 321. Ум. цно́тонька. Гол. IV. 321.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова МОГУЧИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.