Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

можніти

Можні́ти, -нію, -єш, гл. 1) Дѣлаться могущественнымъ, сильнымъ. 2) Богатѣть.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 439.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "МОЖНІТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "МОЖНІТИ"
Бородиця, -ці, ж. То-же, что и богородиця, капюшонъ, пришитый къ верхней одеждѣ. Гол. Од. 36.
Вистудити Cм. вистужувати.
Засандри́чити, -чу, -чиш, гл. Всадить, всунуть, воткнуть. Так засандричив коляку в землю, що й чортяка не витягне. Мирг. у. Слов. Д. Эварн.
Крапчастий и крапчистий, -а, -е. = краплистий. Крапчастий дощ. Мнж. 148. Дощ не дуже крапчистий, — він дрібний. Зміев. у.
Люля́та Въ колыбельн. припѣвѣ. Люлі, люлі, люлята. Мил. 40.
Невдячно нар. Неблагодарно.
Недовірок, -рка, м. Ренегатъ; маловѣрный. Лях Бутурлак, клюшник галерський, сотник Переяславський, недовірок християнський. АД. 210.
Поташ, -шу, м. Поташъ.
Притихшати, -шаю, -єш, гл. = притихнути. Делі так би то й притихшав. О. 1862. І. 32.
Ріпиця, -ці, ж. = репиця.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова МОЖНІТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.