Богомаз, -за, м.
1) Иконописецъ. А в тій слободі щонайлуччі богомази.
2) Плохой живописець, маляръ. Послав гінця до богомаза, щоб малювання накупить.
Зака́пати, -паю, -єш, гл. = закрапати. Червона кров закапала з пучки.
Лакузка, -ки, м. Ум. отъ лакуза.
Лапанчик, -ка, м. Заяцъ (въ сказкѣ). Хто-хто в цій рукавичці? — Мишка-скряботушка, жабка-скрекотушка, зайчик-лапанчик, лисичка-сестричка, вовчик-братік.
Небір, -ра, м. = небіж. Ум. небо́рейко.
Немощний, -а, -е. Немощный, безсильный. Нападав її якийсь гнів немошний. Думки... підрізують немощну силу. І немощну мою душу за світ посилаю. Руки у нас немощні уже... не працюють, як колись.
Отой, ота, оте, мѣст. Вотъ тотъ. Побила мене ота чужа нива та позичений серп.
Подряпати, -паю, -єш, гл. Поцарапать. А він у кущах ноги покалічив, тім подряпане.
Позасмалювати, -люю, -єш, гл. Обжечь, опалить (во множествѣ). Йде чоловік з десяток пішо без ратищ і без усього, а тілько колки позасмалювали та й ідуть.
Хуста, -ти, ж.
1) Платокъ. Великої треба хусти, щоб зав'язать людім усти. Шовкова хуста.
2) мн. хуста, хусти. Бѣлье. Хуста поперем, — як три дні панщини відбудем (важко). За лісом, за пралісом білії хуста висять.
