Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

могоричити

Могори́чити, -чу, -чиш, гл. Угощать для какой-нибудь цѣли, располагать въ свою пользу угощеніемъ. Треба прохати сусідів... та ще й могоричити. О. 1862. І. 72. Могоричив, могоричив, поки сказав. Ном.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 438.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "МОГОРИЧИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "МОГОРИЧИТИ"
Березозіль, -золя, м. = березіль. Бѣл.-Нос.
Залуна́ти, -на́ю, -єш, гл. О звукѣ: раздаться, огласиться. К. МБ. XI. 142.
Заста́вник, -ка, м. Закладчикъ, залогодатель.
Клап, -па, м. 1) Родъ зубца въ одеждѣ. Гол. Од. 22. 2) = капель. Гол. Од. 69. 8) мн. Объ ушахъ свиньи. Ум. клапоньки. Прийшла свиня до коня та й каже: «Ось бо й я румак!». А кінь одказав: «І ніженьки коротенькі, і ушеньки клапоньки, і сама як свиня». Ном. № 7931.
Магни́тий, -а, -е. Болѣзненный, слабосильный. Магнита дитина. Магнитий віл, відей, що не їсть. Камен. у.
Нахмурити, -рю, -риш, гл. Нахмурить.
Питоньки, пи́точки, гл. ум. отъ питки.
Роскарячити, -ся. Cм. роскарячувати, -ся.
Рятувати, -ту́ю, -єш, гл. Спасать. Рятуй мене, батеньку, бо я молод козак потопаю. Лукаш. 131. Обізвавсь Тарас Трясило віру рятувати. Шевч. 52. рятуйте! Спасите! Караулъ! Рятуйте, хто в Бога вірує, рятуйте! Ном. № 4506.
Церькати, -каю, -єш, гл. = циркати. Вх. Зн. 78.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова МОГОРИЧИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.