Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

могоричити

Могори́чити, -чу, -чиш, гл. Угощать для какой-нибудь цѣли, располагать въ свою пользу угощеніемъ. Треба прохати сусідів... та ще й могоричити. О. 1862. І. 72. Могоричив, могоричив, поки сказав. Ном.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 438.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "МОГОРИЧИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "МОГОРИЧИТИ"
В'Юновий, -а, -е. Относящійся къ в'юну. Покоштував в'юнового сала. Ном.
Дармої́жний, -а, -е. = Дармоїдний.
Мора́ль, -лі, ж. Нравственность. Левиц. Пов. 72. Про мораль багацько по книжках читали. О. 1861. XI. 101.
Переднівка, -ки, ж. переднівок, -вка, м. Время передъ, жатвой, передъ сборомъ новаго хлѣба, овощей. Петрівка — переднівок. Ном. № 462.
Перемучити, -чу, -чиш, гл. Перемучить, измучить. Чорти б перемучив твого батька. Ном. № 3757.
Позахолоджувати, -джую, -єш, гл. Застудить (во множествѣ).
Понашматовувати, -вую, -єш, гл. Нарѣзать, нарвать кусковъ.
Походящий, -а, -е. Передвижной, переносной. Походящий стіл. Зміев. у.
Справниця, -ці, ж. Присутственное мѣсто. В справниці осталися судці з авдитором. Федьк. III. 150.
Торок II, (ку?), м. Небольшой плотъ изъ 3 — 4 бревенъ; на торки разбивается большой плотъ и пригоняется къ берегу. Мнж. 193.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова МОГОРИЧИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.