Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

мовчанка

Мовча́нка, -ки, ж. Молчаніе, молчанка. Мовчанка не пушить, головки не сушить. Ном. № 1117. Хоч що вона його питає, він буцім то не дочуває. Мовчанка їй надопекла. Греб. 881.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 437.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "МОВЧАНКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "МОВЧАНКА"
Березінь, -зня, м. = березіль. Гн. ІІ. 211.
Біловерба, -би, ж. Раст. Salix alba L. Вх. Зн. 3.
Верескуха, -хи, ж. Крикунья. Уман. II. 48.
Виразно нар. Выразительно; ясно, внятно, отчетливо, явственно. Виразно промовила. Стор. МПр. 84. Чути було дуже виразно, як горілка булькала. Левиц. І. 144.
Вислухувати, -хую, -єш, гл. = вислухати.
Гидити 2, -джу, -диш, гл. Пачкать, марать; переносно: безчестить. Вона мене гидить, а я в тому не вісна. Н. Вол. у.
Дити́нин, -на, -не. Принадлежащій ребенку.
Збармува́ти, -му́ю, -єш, гл. Снять пѣну съ варящейся пищи. Черк. у.
Ле́жачки нар. Лежмя, въ лежачемъ положеніи. Ком. II. 19.
Порозшарпувати, -пую, -єш, гл. Растерзать (во множествѣ).
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова МОВЧАНКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.