Зазнава́тися, -наю́ся, -є́шся, сов. в. зазна́тися, -на́юся, -єшся, гл. 1) Знакомиться, познакомиться. Їздить, та вже з такими кралями та царями зазнається. З купцями всякими зазнався в своїй і дальній стороні. 2) Сходиться, сойтись, стать въ близкія любовныя отношенія. Одколи зазнався з нею мій Яків, — ні до чого опав парубок. Пішов би я до иншої, — зазнався з тобою. Перше дали нам зазнаться, тепер розлучили.
Золотісінький, -а, -е. Совершенно золотой. Употр. какъ ласкательное. Моя матінко, моя золотісінька!
Мжи́ця и мжичка, -ки, ж. = мжа.
Нарі́в'ячко, -а, с. ? Молодая та дівчинонько, куди тебе батько оддає?.. Чи в чужую землю, чи в велику сем'ю? Чужа земля під коріннячком, чужа сем'я під нарів'ячком.
Росхрабруватися, -руюся, -єшся, гл. = росхрабритися.
Таємничий, -а, -е. 1) Таинственный. Чули вони дивне таємниче слово.
Тринькало, -ла, м. Расточитель, мотъ.
Угірковий, -а, -е. = огірковий.
Утаборитися, -рюся, -ришся, гл. Укрѣпиться въ лагерѣ. Втаборились сіромахи. Потоцького ждучи.
Цвінтар, -ра, м. = цвинтарь. Сорочка цвінтаром смердить, а ще б танцювалось.
