Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

можновладець

Можновла́дець, -дця, м. Вельможа. Своє давняшнє руське княже право оддав король неситим можновладцям. К. Бай. 73.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 439.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "МОЖНОВЛАДЕЦЬ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "МОЖНОВЛАДЕЦЬ"
Вистріл, -лу, м. Выстрѣлъ. Стор. II. 156.
Джереля́стий, -а, -е. Богатый источниками, родниками. Джерелястий, криничастий ставок. Г. Барв. 136.
Людя́ка, -ки, ж. Ув. отъ людина. (Харьк.). Человѣчина.  
На́дтічка, -ки, ж. = підтічка. Гол. Од. 20.
Недавно нар. Недавно. Сиротою та невеликою недавно зостався. Чуб. V. 263. Ум. недавнечко.
Отава, -ви, ж. Трава, выросшая вторично на скошенномъ мѣстѣ. Шух. І. 170. Косіть, хлопці, отаву. Чуб. V. 1034. На припоні коні отаву скубуть. Шевч.
Пішник, -ка, м. = піхурка. Вх. Лем. 450. Ум. пішничо́к.  
Повбувати, -ва́ю, -єш, гл. Обуть (многихъ, многое).
Проколупати, -па́ю, -єш, гл. Проковырять.
Хавав меж., выражающее крикъ перепела. Ховав! — крикнула пані Висока з-за листу і таки справді злякала молодих людей. Левиц. Пов. 245.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова МОЖНОВЛАДЕЦЬ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.