Бздун, -на, м. Часто испускающій вѣтры (Cм. бздо); говорятъ преимущественно о старикахъ. Старий бздун. Ув. бздуняка. Оце ще бздуняка: начхурів і дихати не можно.
Вентерь, -ря, м. = ятір.
Гадючий, -а, -е. 1) Змѣиный, гадючій. Гадюча в серці в вас отрута. гадюче кодло. Змѣиное гнѣздо.
2) гадюча морква. Раст. Peucedanum Oreoselinum Moench.
3) Бранное слово. Гадючий сину! Гадючий жид. І ціпка вхопила гадюча дитина.
Го́ном гна́ти. Cм. Гнати.
Додатко́вий, -а, -е. Прибавочный.
Жо́вклий, -а, -е. Пожелтѣвшій.
Конати, -на́ю, -єш, гл.
1) Умирать, кончаться, отходить. Не один бідаха, конаючи в крові, тужить, що не поліг під Берестечком. Уже твоя, козаченьку, дівчина конає.
2) Мучиться. Сам не соромиться конать в ярмі, у ляха. Або в пана у кайданах у склепу конає.
Му́жний, -а, -е. = мужній 3 и 4.
Наклопота́ти, -почу́, -чеш, гл. — го́лову кому. Причинить заботы, хлопоты, надоѣсть приставаньями по всякимъ поводамъ. Не гудіте, голуби, не клопочіть голови, бо я вдова молода, наклопочу я й сама. Ще ти голови моєї не наклопотала!
Підпливати, -ва́ю, -єш, сов. в. підпливти, -ву, -веш, гл.
1) Подплывать, подплыть.
2) — чим. Быть залитымъ (слезами, кровью). І що то вже плакав! так і підпливає сльозами. Горить Сміла, Смілянщина кров'ю підпливає.
3) Приближаться, приблизиться. Під старість підпливали, да не було у їх цілий вік дітей.