Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

мовляв

Мовля́в нар. Такъ сказать, молъ, дескать. Прийшлось сусідові, мовляв, хоч сядь та й плач. Греб. 382. Хоч спасти, мовляв, аби з доброго коня. Литин. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 437.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "МОВЛЯВ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "МОВЛЯВ"
Виприскати, -каю, -єш, гл. Выбрызгать.
Відвичити, -чу, -чиш, гл. Отучить. От тари одвичите од сахарю. Черниг. г. Одвичити од горілки. О. 1862. І. 71.
Грижпа́н, -на, м. Волъ извѣстной (какой?) масти. КС. 1898. VII. 42.
Грому́шина, -ни, ж. Почва, усѣянная мелкими камешками. Подольск. г.
Закомези́тися, -жу́ся, -зи́шся, гл. Заупрямиться, закапризничать.
Кульбака, -ки, ж. Сѣдло. Який кінь, така й кульбака. Ном. № 8011.
Ля́са, -си, ж. 1) Ременная или пеньковая часть кнута (безъ кнутовища). Загадка: Віз без коліс, а батіг без ляси, (човен, весло). Грин. II. 312. 2) = ліса 2. Браун. 15.
Московщеня́, -ня́ти, с. = москаленя. Титарівна-Немирівна гаптує хустину та колише московщеня, малую дитину. Шевч. 655.
Напро́шуватися, -шуюся, -єшся, сов. в. напроси́тися, -шу́ся, -сишся, гл. (кого про що). Долго просить кого о чемъ. Тебе я тілько напросився. Федьк.
Хоха, -хи, ж. Страшилище, пугало, которымъ пугаютъ дѣтей. оце́ хо́ха! — говоритъ на странно одѣтую или странно повязанную женщину. Ном. № 14084.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова МОВЛЯВ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.