Виткнути, -ся. Cм. витикати, -ся.
Гу́нство, -ва, с. Бранное: шельмовство, собачество.
Займа́тися и заніма́тися, -ма́юся, -єшся, сов. в. зайня́тися и заня́тися, -йму́ся, -мешся, гл. Загораться, загорѣться, воспламеняться, воспламениться. Дмеш, дмеш, — ніяк не займається. Дров нарубав гнилих, то вони підсохнуть трохи та й займуться. Еге, гаси тепер, як занялось! Хата, 138. на зорю́, на світ займа́тися. Свѣтать. Почина на світ займатись. Іще й на зорю не займається — імла. 2) Краснѣть, покраснѣть отъ гнѣва, вспыхивать, вспыхнуть. А він як відкаже добре панові, то той так і займеться. Очі горіли, вся зайнялась і уші почервоніли. 3) дух заня́вся. Дыханіе захватило. Руки й ноги затрусились, у животі похолонуло, і дух занявсь, а сама ні з місця.
Збу́джуватися, -джуюся, -єшся, сов. в. збуди́тися, -джу́ся, -дишся, гл. Пробуждаться, пробудиться, просыпаться, проснуться.
Зви́чний, -а, -е. 1) Привычный. До роботи не звичний. 2) Обычный. Кожне стало оглашати звичний подарунок (на весіллі).
Кубок, -бка, м.
1) Кубокъ. Медом частували з золотого кубка. Що з тих кубків, як повні сліз?
2) — на по́рох. Пороховница для храненія мелкаго пороху, употребляемаго для подсыпки на полку ружья. Ум. кубочок. Стоїть вода у кубочку, — коли хоч, напийся. Ой десь же ти, козаченьку, з кубочка вмивався.
Озвіз, -во́зу, м. = узвіз.
Охвіруватися, -руюся, -єшся, гл. Жертвовать собой, обрекать себя.
Пробивати, -ва́ю, -єш, сов. в. пробити, -б'ю́, -єш, гл. 1) Пробивать, пробить. Не бий, бо проб'єш. Піп його тоді книжкою як узяв бить — і голову пробив йому. головою стіни не проб'єш. Плетью обуха не перешибешь. 2) Протыкать, проткнуть, проколоть. Чогось моє серце як ножем пробито. Прострѣливать, прострѣлить. Ой пливе щука з Кременчука да пробитая з лука.
Хомут, -та, м.
1) = хамут.
2) Связка изъ лозы для скрѣпленія бревенъ въ плоту. Ум. хомутець.
