Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

млоїти

Мло́їти, -їть, гл. безл. Тошнить. Млоїть мене та й млоїть. Камен. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 436.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "МЛОЇТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "МЛОЇТИ"
Глушманка, -ки, ж. Глухая, женщина. Одесс. у.
Долігливість, -вости, ж. = долегливість.
Євка, -ки, ж. пт. Пѣночка. Вх. Зн. 14.
Затала́пати, -паю, -єш, гл. Забрызгать, запачкать жидкой грязью одежду. Желех.
Клобучаний, -а, -е. Войлочный. Желех.
Маячли́вий, -а, -е. Мечтательный.
Папера, -ри, ж. = папір. Грин. III. 117.
Пуговиця, -ці, ж. Родъ мѣдной пуговицы съ ушкомъ; такія пуговицы употребляются для украшенія кожаныхъ сумокъ (табівок). Шух. I. 279, 284.
Спечно нар. Жарко, душно (на дворѣ). Вх. Зн. 44.
Шататися, -та́юся, -єшся, гл. Сновать, суетиться. Шатається, як Марко по пеклу. Рудч. Ск. І. 133. Шаталась уранці в неділю по коморі. Г. Барв. 155.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова МЛОЇТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.