Гадючин, -на, -не. Принадлежащій, свойственный гадюкѣ. Не лай гадючину матір.
За́крутка, -ки, ж. 1) = завертка 1. 2) Завертка, закрутка для запиранія воротъ. Cм. завертка 2. 3) Часть ручной мельницы. Cм. млин ручни́й. 4) Колокъ у скрипки для натягиванія струнъ.
Затерча́ти, -чу́, -чи́ш, гл. О поющемъ соловьѣ: дробью разсыпаться. (Соловейко) защебече, затерчить.
Їздити, -джу, -диш, гл. Ѣздить. Дарованим конем не їздити. У Київ їздить всякий год.
Переспівувати, -вую, -єш, сов. в. переспіва́ти, -ва́ю, -єш, гл. 1) Перепѣвать, пропѣть уже раньше пропѣтое; повторять, повторить пѣніе. Замісь своєї ступив на чужу тропу і переспівує думки народні. 2) Переводить, перевести стихами. Позичена кобза. Переспів чужомовних співів. Переспівував же їх Куліш Олелькович Панько.3) Только сов. в. Пропѣть, окончить пѣть. Як уже переспівают, то дівчата виходят із за стола. Вже трейті півні переспівали.
Подуванитися, -нюся, -нишся, гл. Подѣлиться.
Постригати, -га́ю, -єш, сов. в. постри́гти, -жу́, -же́ш, гл.
1) Стричь, остричь. Як її одягали, як постригали по хлоп'ячі, вона не пручалась.
2) Постригать, постричь (въ монахи). постригти в брехуни́ = пошити в брехуни.
Розлучати, -ча́ю, -єш, сов. в. розлучи́ти, -чу́, -чиш, гл.
1) Разлучать, разлучить. Не розлучай мене з милим. Розлучено нас обоє як на орлі крила.
2) Отдѣлять, отдѣлить свой скотъ изъ общаго стада осенью, послѣ окончанія пастьбы на полонинах.
Росходини, -дин, ж. мн. Конецъ сходки, собранія.
Хляка, -ки, ж. = хляґа. Що ти будеш на ліжку лежати, а я буду на хляці стояти.
