Воліти, -лію, -єш, гл.
1) Желать, хотѣть. Сього року бездольного та і сеї зіми воліла-сь мя закопати до сирої землі.
2) Предпочитать. Волію все пострадати, тебе звідти викупляти, ніж маю тя в неволенні поминати. Воліла-сь мя, мати, в болото веречи, ніж мня мали цісарські вояки стеречи. Волів бим ся не родити, та й того не знати, як мя тяжко в нещастію породила мати.
До́куль нар. = докіль. І докуль чорт очі зав'язав, то дубину приготовив.
Копний, -а, -е. = коповий.
Мора́льно нар. Нравственно.
Обважити, -ся. Cм. обважувати, -ся.
Подзьобати, -ба́ю, -єш, гл. = подзюбати. Соловейко на маківці весь мак подзьобав.
Тарахкотілка, -ки, ж. Плохая повозка. Їхала Хима з Їрусалима: тарахкотілка теркоче, а коник бігти не хоче.
Тий мѣст. = той.
Численність, -ности, ж. Многочисленность.
Шкварно нар. Жарко, знойно.
