Вибій, -бою, м.
1) Ухабъ. Cм. вибоїна.
2) Ямка въ земляномъ полу. Посеред хати вибої, повні сміття.
Гадючина, -ни, ж. Мясо гадюки, змѣи.
Гуси́мець, -мця, м. Раст. Arabis Thaliana.
Дє́ меж. Восклицаніе, которымъ останавливаютъ бодающагося вола.
Завво́лити, -лю, -лиш, гл. Пожелать, захотѣть. Як завволите, сестро Меланів, — одказала Катря.
Заклина́тися, -на́юся, -єшся, сов. в. закля́стися, -кляну́ся, -не́шся, гл. Клясться, поклясться. Заклялась і забожилась, що не прийде до хати. Мотря заклиналась, що бачила холеру.
Мирячи́ти, -чу, -чи́ш, гл. = мрячити. Дощик мирячить.
Поволочити, -чу́, -чиш, гл. = поволокти. Поволочено по сінях.
Позамулювати, -люю, -єш, гл. Занести иломъ (во множествѣ). І була б трава, та позамулювало.
Чепуруха, -хи, ж.
1) Опрятная женщина; франтиха, щеголиха. Латин дочку мав чепуруху, проворну, гарну і моргуху. Cм. чепурка.
2) Большая рюмка. Здрігнувсь, мов випив чепуруху. Ум. чепурушка, чепурушечка. Гарна баба, люба баба, чепурушка!
