Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

мовитися

Мо́витися, -ться, гл. безл. Говориться. Не так швидко робиться, як мовиться. Ном. № 5603. Мова мовиться. Идетъ разговоръ, говорится. Батько промовив ті слова так спокійно, неначе мова мовилась про когось иншого, а не про його. Левиц. Пов. 114. Мова не мовиться. Разговоръ не клеится. Сумно стало, мова не мовилась. МВ. ІІ. 184.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 437.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "МОВИТИСЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "МОВИТИСЯ"
Ваба, -би, ж. 1) Приманка. Желех. 2) Прелесть, привлекательность. А самому як кортіли і любощі й молодецькі ваби. Г. Барв. 509.
Замо́вити Cм. замовляти.
Запі́сяти, -сяю, -єш, гл. Дѣтск. обмочить.
Лабзюкуватися, -куюся, -єшся, гл. Заискивать, стараться войти въ милость.
Навча́ння, -ня, с. 1) Обученіе, преподаваніе. В самому методі навчання не видно... навіть і помислу про те, щоб знаннє в голові... організувалось у думаннє. К. Кр. 34. 2) Науськиваніе, подзадориваніе.
Повідлучати, -ча́ю, -єш, гл. Отлучить, разлучить, отдѣлить (многихъ).
Полковницький, -а, -е. Принадлежащій полковнику, относящійся къ нему. Дали йому до рук полковницькі клейноди, вдарили з гармат, да й став пан-отець Шрам полковником. К. ЧР. 16.
Похилити, -ся. Cм. похиляти, -ся.
Розсипний, -а, -е. Разбросанный. Розсипна наша волость. Харьк. г.
Чикач, -ча, м. = чекіт = чекавка. Вх. Пч. II. 12.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова МОВИТИСЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.