Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

мовитися

Мо́витися, -ться, гл. безл. Говориться. Не так швидко робиться, як мовиться. Ном. № 5603. Мова мовиться. Идетъ разговоръ, говорится. Батько промовив ті слова так спокійно, неначе мова мовилась про когось иншого, а не про його. Левиц. Пов. 114. Мова не мовиться. Разговоръ не клеится. Сумно стало, мова не мовилась. МВ. ІІ. 184.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 437.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "МОВИТИСЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "МОВИТИСЯ"
Аби́щиця, -ці, ж. Пустяки, мелочь. Це така абищиця, що не варт і казати. Уман. ІІІ. 222.
Ґа́блі, -лів, м. мн. = Каблі.
Ди́шельний, -а, -е. Дышельный.
Дошука́тися Cм. дошукуватися.
Замоло́ти, -мелю́, -леш, гл. 1) Замолоть. Млин замолов. 2) Заработать молоньемъ. 3) Обмолоть. Замолов каменя. 4) Заболтать, замахать. Ліг на землю та й замолов руками й ногами. 5) Замолоть, понести вздоръ.
Почастувати, -ту́ю, -єш, гл. Попотчевать (напитками). А вже ж тобі од того да не ввиляти, щоб старостам рушнички не подавати. Ой перві прийшли, вона тим одказала, а других почастувала. Мет. 124.
Притяг, -гу, м. Часть ловушки для звѣрей. Cм. понолодва. Шух. І. 236, 237.
Спаровляти, -ля́ю, -єш, гл. = справляти. Мені, Івасю Вдовиченку, коня на славу спаровляла. Мет. 416.
Тамувати, -му́ю, -єш, гл. 1) Останавливать, удерживать. Кровцю тамовали. Гол. І. 93. Тиха вода греблю рве, а бистра тамує. Ном. № ЗОЗО.
Цегельник, -ка, м. Кирпичникъ, кирпичный мастеръ. Вас. 177. Павл. 64.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова МОВИТИСЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.