Ба́бка, -ки, ж. Ум. отъ ба́ба. 1) Употребляется какъ Ум. отъ ба́ба 2. Старій бабці добре і в шапці. Ном. № 8673. Сидить бабка на печі, в головку ся скрепче. Чуб. V. 1130. 2) = Ба́ба 3. Промовила бабка до... свого внука. Гн. І. 182. 3) = Ба́ба 4. 4) = Ба́ба 6. До ста бабок піди, — сто немочей скажуть. Посл. 5) Бабка, игральная кость изъ ступни животнаго. Шейк. 6) Игральный камешекъ при игрѣ въ бабки́, — то же, что креймах. Шейк. 7) Застежка, проволочная петля на одеждѣ, которой застегиваютъ за гапли́к. Шейк. 8) Маленькая наковальня, на которой отбиваютъ косу. Шейк. Состоитъ изъ желѣзной бабки и деревяннаго обрубка, бабчера, въ который вставлена металлическая часть. Шух. І. 169. Въ Конст. у. различается бабка отъ коваленьки (Cм.): въ первой металлическая часть имѣетъ сбоку видъ ромба, во второй — треугольника. Б. Г. 9) Въ заговорѣ: соринка, попавшая въ глазъ: поднявъ за рѣсницы вѣко, го ворятъ: Виплинь, бабко, дам тобі ябко. Ном. № 8408. 10) Камешекъ, комокъ чего либо, пускаемый по водѣ рикошетомъ. Ба́бки пуска́ти, перево́зити. Cм. ба́бу перево́зити. Шейк. 11) Родъ кушанья, испеченнаго изъ муки, картофеля, пшена съ яйцами и пр. Шейк. Маркев. 150. Карто́пляна, пшоняна бабка. 12) Зоол. Стрекоза. У лузі маківка весною зацвіла, промеж других квіток як жаром червоніла; до єї раз-у-раз літа бджола, бабок, метелите над нею грає сила. Греб. 370. 13) Зоол. Рыба а) Aspro. ЕЗ. V. 171; б) = Бабе́ць. Вх. Пч. 19; в) Gobius. Шух. I. 24. 14) Родъ гриба: Boletus scaber, ЗЮЗО. І. 114. Agaricus procerus. Гайку, гайку! дай нам гриба й бабку! Ном. № 340. 15) Раст. а) Подорожникъ, Plantago major. Вх. Пч. І. 12; б) во мн. ч. Цвѣтокъ Nuphar luteum. ЗЮЗО. I. 129; в) Salvia dumetorum. ЗЮЗО. I. 135; г) Salvia pratensis. ЗЮЗО. I. 135; д) Centaurea mollis. Лв. 97. е) — смердя́ча. Scrophularia nodosa. Лв. 101.

Визначити, -ся. Cм. визначати, -ся.

Вірність, -ности, ж. Вѣрность, преданность. Вірність непохибна. К. Псал. 98.

Забочи́тися, -чу́ся, -чишся, гл. Косо смотрѣть (непривѣтливо, угрюмо), коситься на кого. Угор.

Йоломка, -ки, ж. = наголовок. Гол. Од. 57.

Кукольванити, -ню, -ниш, гл. — рибу. Ловить рыбу, отравляя ее высушенными плодами кукольвана (на Днѣпрѣ) Слов. Д. Эварн.

Разувати, -зу́ю, -єш, гл. Ѣсть одинъ разъ въ день. Таращ. Кіев. уу. В суботу сі не вмиваю, в неґілю разую. Kolb. II. 125.

Розливати, -ва́ю, -єш, сов. в. розлити, -зіллю́, -ллєш, гл. Разливать, разлить, проливать, пролить. Ой Дунай море розмиває, і день, і ніч прибуває. Г. Барв. 221. Людська крівця не водиця, розливати не годиться. Ном. № 1283. Де пють, там і розливають. Ном. № 11640. Тим я сльози розливаю, — невірного друга маю. Чуб. V. 278.

Хая, хаї, ж. Довольная, спокойная жизнь. По за ним, то й. тобі хая буде. Харьк.

Хвилити, -ся, -лю, -ся, -лиш, -ся, гл. = хвилювати, -ся.