Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

мовчазливий

Мовчазли́вий, -а, -е. ́ = мовчазний.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 437.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "МОВЧАЗЛИВИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "МОВЧАЗЛИВИЙ"
Віддякуватися, -куюся, -єшся, віддячитися, -чуся, -чишся, гл. = відлякуватися, віддячитися. Грин. І. 114. Я не зможу тобі віддячитися. Федьк.
Ґолдува́ти, -дую, -єш, гл. 1) = Голдувати. 2) Владѣть недвижимою собственностью. Він ґолдує сим гаєм. Борз. у. Сією греблею ґолдували черниці якісь, чи ніженські, чи Бог їх знає які. Драг. 223.
Жалі́зний, -а, -е. и пр = залізний и пр.
Завгли́б и завгли́бки нар. = завглибшки. Кінь як стрибне, — так усіма чотирма ногами по копцю й вибив, у коліно завглибки. Драг. 253.
Згі́дно нар. 1) Согласно. Виховувала б (школа) наших дітей згідно з духом нації. К. ХП. 127. 2) Пригодно.
Маце́нький, -а, -е. = мацінький. Маценьке горнятко. Вх. Зн. 35.
Поквапно нар. Поспѣшно.
Пообвалюватися, -люємося, -єтеся, гл. То-же, что и обвалитися, обвалятися, но во множествѣ.
Похитувати, -тую, -єш, гл. Пошатытывать, покачивать. Сидить ворон над скалою, похитує головою. Лукаш. 134. Цокочуть жінки, похитуючи головами. Мир. ХРВ. 23.
Стрики-брики. = Штрики-брики.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова МОВЧАЗЛИВИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.