Брикун, -на, м.
1) Рѣзвая лошадь.
2) Шалунъ, рѣзвый мальчикъ.
3) Своенравный человѣкъ. Ум. брикунець, брикунчик.
Де́рга, -ги, ж. 1) Дерюга. Толстая и грубая ткань. Він лежав дергою вкритий. 2) Попона. Прикрили (коня) царського дергою. 3) Женская шерстяная одежда, носимая старыми женщинами вмѣсто плахти, отъ которой отличается чернымъ цвѣтомъ. (Еней) к Сивиллі прихилився, хватав за дергу і тулився, мов от кота в коморі миш.
Діду́сь, діду́сьо, -ся, м. = Дідунь. Дідусь ще гуляє, а батько вже вмер. Ум. Діду́сенько, діду́сечко, діду́сик.
Ли́на, -ни, ж. = линва.
Ма́мочка, -ки, ж. Ум. отъ мама.
Нава́бити Cм. наваблювати.
На́довго нар. Надолго. Хиба надовго старий жениться: або сам умре, або жінка покине.
Продажний, -а, -е. Назначенный къ продажѣ. Продажне — заважне.
Топцюватися, -цююся, -єшся, гл. Топтаться. Передні вже були біля вікна.... задні топцювалися коло хвіртки.
Чоповий, -а, -е. Относящійся къ чопу. Чоповий свердел. Буравъ средняго размѣра. — брат. Cм. брат.
