Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

мірятися

Мі́рятися, -ряюся, -єшся, гл. 1) Мѣряться. Була колись шляхетчина вельможная пані; мірялася з москалями, з ордою, з султаном. Шевч. 130. З панами не міряйсь чубами. Ном. № 1204. 2) Силиться, стараться, пытаться. Коли ж чує — ніби кватирку хтось міряється відсунути. Г. Барв. 167. Дитина вже коло неї лазила на траві й дибки мірялась. Г. Барв. 145.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 432.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "МІРЯТИСЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "МІРЯТИСЯ"
Бендюжний, -а, -е. 1) Относящійся къ роспускамъ. 2) Скверный, нечестный. ходить як бендюжна. Ходить какъ безчестная, распутная женщина. Шейк.
Бояронько, боярочко, -ка, с. Ум. отъ боярин.
Відспівати Cм. відспівувати.
Го́рщик, -ка, м. мн. ч. го́рщики. Горшокъ. Дощику, дощику! зварю тобі борщику в повненькому горщику. Ном. Ум. Го́рщичок, горщеня́, горщеня́точко.
Живото́к, -тка́, живото́чок, -чка, м. Ум. отъ живіт.  
Навесели́тися, -лю́ся, -ли́шся, гл. Навеселиться.
Надповза́ти, -за́ю, -єш, сов. в. надповзти́, -взу́, -зе́ш, гл. Подползать, подползти.
Роз'їздитися, -джуся, -дишся, гл. Разъѣздиться, много ѣздить.
Слутий, слутавий, -а, -е. 1) Увѣчный, частью разслабленный, отчасти параличный. Желех. 2) Дураковатый. Вх. Зн. 64.
Чудовисько, -ка, с. Уродъ, чудовище. Аж то моє чудовисько вищерило зуби. Грин. III. 679.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова МІРЯТИСЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.