Вичхатися, -хаюся, -єшся, гл. Вычихаться.
Гагакання, -ня, с. Вскрикиваніе, громкій говоръ.
Зака́зн́ик, -ка, м. 1) Приказывающій, распоряжающійся; приказчикъ. 2) Заповѣдный лѣсъ. Ум. зака́зничок. Ув. зака́знище. Заказнище (осаул), вставши рано, кричить під віконце, щоби выйти на панщину.
Зіп'ясти́ся и зіпнутися, -пнуся, -не́шся, гл. = сп'ястися. Учора собака зіп'явся, хапнув хліб. Дитина на селі — поміч. Аби зіп'ялось на нот, — зараз у поле.
Кусінь, -сня, м. = кусень. Се мій кусть, не їж, а то будеш на тім світі кусатися.
Перезолити Cм. перезолювати.
Угілля, -ля, с. = вугілля.
Хорбак, -ка, м.
1) Худородный человѣкъ.
2) = хробак.
Цідилка, -ки, ж. = ціди́лок. зостався на цідилці. Попался во лжи.
Черевина, -ни, ж. = черево. Живіт мене болить, на піч мене пустіть, на сому середину загріти черевину.
