Владикувати, -ку́ю, -єш, гл.
1) Владычествовать. Ворожий дух між Руссю і ляхами, лукавий дар гнилої Візантиї, владикував над ницими умами. Бо Господь наш владикує над всіма богами.
2) Архіерействовать.
Дарови́й, -а́, -е́. Даровой.
Злотечко, -ка, с. Ум. отъ злото.
Имберь, -рю, м. Инбирь. Положила туди яєчок, имберю, бобків. Ум. имбе́рець. Намочу горілки у зеленій пляшці з имберцем і з перцем, з своїм щирим серцем.
Капирь, -ря, м. Мужикъ? А шо ви капирі, чи запорожці?
Крайчик, -ка, м. Кончикъ. Бачив крайчик повняка місяця.
Нами́мрити, -рю, -риш, гл. Наговорить невнятно.
Переміна, -ни, ж. 1) Перемѣна. 2) Замѣна, перемѣна кого или чего другимъ. Гей подай, батьку, подай переміну, бо я марно загину. Та їх (дітей) треба обмить, треба й облатать, треба й обіпрать... а ви знаєте, шо мені ж переміни нема ніякої. А всім козакам переміна стала. Ум. перемінка, переміночка. Моя дочко, моя й переміночко!
Пилка II, -ки, ж. Пылинка. Ум. пилочка. Нема муки ні пилочки.
Повимуштровувати, -вую, -єш, гл.
1) Обучить военнымъ пріемамъ (многихъ).
2) Вышколить (многихъ).
