Білитися, -люся, -лишся, гл.
1) Бѣлиться. На траві білиться три шматки полотна.
2) Убѣляться (умываясь). Встала дівчина раненько, білилася біленько.
Дря́глий, -а, -е. Ветхій, подгнившій, изношенный. Дерево дрягле. Грубка дрягла. Cм. драглий.
Жерсти́на, -ни, ж. Листь жести. Ум. жерсти́нка.
Посторожити, -жу, -жи́ш, гл. Постеречь.
Присмоктати Cм. присмоктувати.
Пуга 1, -ги, ж. Кнутъ. Ляснув погонич пугою, коні заржали.. як пугою по воді. Какъ горохомъ объ стѣну. Ум. пушка.
Самостріл, -лу, м.
1) Ловушка для медвѣдей и др. крупныхъ звѣрей.
2) Болѣзнь: стрѣльба въ поясницѣ. Самостріл ми любку напав, лупає очима, усе каже, що їй болить щось межи плечима.
Хвіяти, хвію, -єш, гл. — до ко́го, чого. Склоняться къ кому, чему. На городі дві тополі, трета до них хвіє.
Хро-хро! меж., выражающее хрюканье свиньи. Біжить кабан: «хро-хро-хро! Хто в цій рукавиці?»
Чімкати, -каю, -єш, гл. Отдѣлять болѣе длинныя волокна овечьей шерсти.
