Бич, -ча, м. 1) Палка. Не біжить собака від калача, але від бича. Добрий бич запарив. 2) Било, короткая часть цѣпа, которою молотятъ. Киї запорожські — палічча не дуже довгі, неначе бичі у ціпів. 3) Часть сукновальнаго песта, при помощи которой онъ поднимается. Ум. бичик.
Галичанин, -на, м. Житель Галиціи.
Гу́бочка, -ки, ж. Ум. отъ губа.
Ложи́сько, -ка, с. Мѣсто, послѣдъ (у родильницы), Placenta.
Лопухо́вий, -а, -е. Репейниковый. Та наросте широкий лист лопуховий.
Малова́жний, -а, -е. Не имѣющій значенія, незначительный.
Обвертатися, -та́юся, -єшся, сов. в. обверну́тися, -ну́ся, -нешся, гл.
1) = обгортатися, обгорнутися. Плащем з клейонки обвернувся.
2) = обернутися. Чом до мене білим лицем не обвернется.
Опарь, -рі, ж. опарь, -ря, м. 1) Незамерзающее мѣсто на болотѣ. 2) Промоина, продушина во льду.
Очиншуватися, -шуюся, -єшся, гл. Поселиться на чьей либо землѣ на чиншевомъ правѣ. Очиншувались — тепер день і ніч кленуть свій дурний розум.
Поприставати, -таємо́, -єте, гл. То-же, что и пристати, но во множествѣ. Тепер до його пристав князь Корецький... поприставали людно й оружно Котлубай, Ілляшевські, Горностаї. Воли годуй добре, щоб не поприставали.
