Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

містниця

Містни́ця, -ці, ж. Доска въ полу, мосту. Містниця випала. Черк. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 433.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "МІСТНИЦЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "МІСТНИЦЯ"
Вохкий, -а, -е. Сырой, влажный. Ном. № 431. Буде (хата) вохка зімою й весною. Грин. II. 18.
Гнилоїдити, -джу, -диш, гл. Скряжничать. Желех.
Грива́стий, -а, -е = Гриватий. Два бахмати, гривасті ступаки шли під ними. К. МБ. XI. 143.
Корінчастий, -а, -е. = корінистий. Хрін корінчастий. МВ. ІІ. 80.
Мо́кнути, -ну, -неш, гл. = мокти.
Підкупити Cм. підкупляти.
Помішатися, -шаюся, -єшся, гл. 1) Смѣшаться. Поміщався з їх ледачим кодлом. К. Псал. 246. 2) Смѣшаться, сбиться. Він казав раз так, а вдруге и́нак, — сам поміщався. Екатер. у.
Реберечко, -ка, с. Ум. отъ ребро.
Святиня, -ні, ж. 1) Святыня. Знущались над Божою святинею. Стор. МПр. 65. Святе слово — рідна мати: єсть ще святиня вища, Богові милійша — рідная Вкраїна. К. Досв. 50. 2) Храмъ. Не построїш ти тут святині, бо ми тебе і задушим. Рудч. Ск. І. 60.
Ціліненький, -а, -е. = цілісінький. Ціліненьку ніч казку кажуть. Н. Вол. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова МІСТНИЦЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.