Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

міткий

Мітки́й, -а́, -е́ Замѣтный, примѣтный.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 433.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "МІТКИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "МІТКИЙ"
Зачорні́ти, -ні́ю, -єш Зачернѣть. Ледве-ледве зачорнів ус. О. 1862. IV. 75.
Мідя́рство, -ва, с. Ремесло мѣдника. Желех.
Прискалка, -ки, ж. Выступъ скалы, боковая скала. Я урвався з скали та упав на прискалку, а звідти знов ударивсь об прискалку. Камен. у. Антосьо.... роздивлявся на гори та Жахався, як люде лазили по них, ступаючи з прискалка на прискалок. Св. Л. 217.
Реберце, -ця, с. 1) Ум. отъ ребро. О. 1861. III. 88. 2) мн. Родъ вышивки на сорочкѣ. Чуб. VII. 4 27.
Сливовий, -а, -е. Сливовый.
Сливонька, сливочка, -ки, ж. Ум. отъ слива.
Стидний, -а, -е. = стидкий. Стидна пісня.
Стрик, -ку, м. = стрий. Вх. Уг. 270.
Тримбіта, -ти, ж. = трембіта. На полонині грає в тримбіту там вівчарь. Млак. 116.
Чортяцтво, -ва, с. соб. Черти. Харьк. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова МІТКИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.