Безшабельний, -а, -е. Не имѣющій сабли. Треба цім безшабельним гевалам збить трохи пихи.
Вакаціюватися, -ціююся, -єшся, гл. Житься во время вакацій. Не вспів він росказати, як вакаціювалось.
Відличка, -ки, ж. Знакъ, которымъ отмѣчаютъ, отмѣтка. Дружки, як молодому пришивають квітку, (співають): Ой дай, мати, голку, ще й ниточку шовку, — пришити квітку, ік зятеві одличку.
Ганчірник, -ка, м. Тряпичникъ.
Далече́нний, -а, -е. Очень далекій.
Задуна́йський, -а, -е. Находящійся за Дунаемъ, на правомъ его берегу. Нехай мене не ховають ні попи, ні дяки, нехай мене поховають задунайські козаки.
Зе́рня, -няти, с. 1) Маленькое зернышко. Я солому прогортаю, зерняти шукаю. на макове зе́рня́, зернятко. Немножко. Підсунеться хлоп'я на макове зерня. 2) мн. зернята = скраклі (часть ткацк. станка). Cм. скраколь 3. Ум. зернятко, зе́рнячко. Янміннеє зернячко.
Палець, -льця, м. 1) Палецъ. Ламай собі білі руки, та не зломи пальця. 2) Зубецъ на зубчатомъ колесѣ, кулакъ въ колесѣ. Ум. пальчик, пальчичок. Ой кивали молодиці пальчиком на мене. ha пальчиках. Hа цыпочкахъ. Ой вийшла вельможна на пальчиках тихо.
Порусявіти, -вію, -єш, гл. Сдѣлаться русымъ.
Трахтувати, -ту́ю, -єш, гл.
1) = трактувати.
2) Разсуждать, разговаривать; судить, осуждать. Не видно про мене трахтують, видно про мою землю Грицько замишляє. Я ж думала, воріженьки шо сплять і не чують, — вони ж мене молодую судять і трахтують.
