Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

міта

Мі́та, -ти, ж. Мѣтка, знакъ.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 433.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "МІТА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "МІТА"
Відборотися, -рюся, -решся, гл. Отбиться. Вовчими зубами відгризуся, ведмежою силою відборюся. Чуб. І. 95.
Дре́вко, -ка, с. Ум. отъ дре́во. Деревцо. Чуб. V. 850.
Заведія, -дії, м. Обманщикъ? Гол. II. 508.
Заколо́та, -ти, ж. 1) Похлебка для животныхъ. Аф. 2) Пренебрежительное названіе для плохо изготовленнаго жидкаго кушанья. Аф.
Карність, -ности, ж. Наказаніе. Нехай мене Бог боронить від лихої напасти, від панської карности, від людської ненависти. Ном. № 152. За злодійство йому сієї карности мало. Донск. об. А хоч коли й мине день без карности, — то все неспокійно... все горя та лиха сподівайся. МВ. І. 45.
Кравник, -ка, м. Раст. Odontites rubra. Вх. Пч. І. 11.
Листови́й II, -а́, -е́ Письмовный, письменный. листова пошта. Письменная почта. Н. Вол. у.
Полупотіти, -почу, -тиш, гл. Застучать глухо, падая (напр. о плодахъ, падающихъ съ дерева). От і вчепивсь хлопець трясти (груші); полупотіли червонобокі. Св. Л. 205.
Понюхати, -хаю, -єш, гл. Понюхать. Прийди, козаче, к моєму городоньку, понюхаєм зіллячка розмаринного. Чуб. V. 312. Табаки понюхаю. Рудч. ск. І. 4.
Порожник, -ка, м. Мѣсто около дверей, гдѣ обыкновенно ставятъ метлу. Вх. Зн. 53.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова МІТА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.