Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

містове

Містове́, -во́го, с. Пошлина за право торговли на базарѣ.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 433.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "МІСТОВЕ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "МІСТОВЕ"
Бражка, -ки, ж. Ум. отъ брага.
Ґрявча́ти и ґрянча́ти, -чу́, -чи́ш, гл. Каркать; крякать. По цілих ночях ґрявчит тот пташок. Вх. Уг. 235. Качка грявчит. Вх. Уг. 235.
Знестямка нар. Въ безпамятствѣ.
Мги́чка, -ки, ж. Мелкій дождь.
Мерзлячо́к, -чка, м. Ум. отъ мерзля́к.
Пестунчити, -чу, -чиш, гл. Быть нянькой. Вх. Лем. 448.
Пороснути, -ну, -неш, гл. 1) Разсыпаться, посыпаться. Намисто поросную з шиї додолу (бо порвала). Мир. ХРВ. 321. Яблучка так і пороснули у візок. Рудч. Ск. II. 57. 2) Броситься бѣжать; побѣжать. Вівці так і пороснуть до соли, одно другого спережаючи. О. 1862. V. Кух. 35. 3) О дождѣ: сразу политься, брызнуть. Дощ пороснув йому в гаряче лице. Мир. ХРВ. 305.
Пошпурнути, -ну́, -не́ш, гл. = пошпурити. Мнж. 25.
Свашчак, -ка, м. Въ свадебномъ обрядѣ: то-же, что и дружко? Гол. IV. 372, 377.
Травник, -ка, м. Мѣсто поросшее травой. Стану з тобов до слюбоньку на травнику-билиску. Гол. IV. 167.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова МІСТОВЕ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.